Сильваніт (рос.сильванит; англ.sylvanite; нім.Sylvanit m, Schrifttellur n, Schrifterz n, Schriftglanz m, Schriftgold n) — мінерал, телурид срібла та золота, група кренериту. Синоніми — блиск графічний (блиск письмовий), руда графічна, руда золота біла.
Етимологія та історія
Сильваніт вперше був знайдений у 1798 році в Бая-де-Арієш, великому родовищі золота, срібла і телуру в Румунії. Початковий аналіз Мартіна Генріха Клапрота показав, що співвідношення золота до срібла та телуру становить 30:10:60. Авраам Ґотлоб Вернер назвав його «Schrifterz» (руда графічна), тому що розташування кристалів частково нагадує рисунки.
Назву сильваніт дав мінералу у 1835 році швейцарський геолог Луї Альберт Неккер, який назвав його на честь назви Трансільванії в Румунії, де він був вперше знайдений, і Sylvanium, однієї з назв, елемента телуру, який цей мінерал містить.
Загальний опис
Хімічна формула: AuAgTe4. Містить(%): Au — 24,19; Ag — 13,22; Te — 62,59. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює призматичні або таблитчасті кристали зі структурою схожою на письмо. Часто зустрічається у вигляді скелетних форм та зростків. Спайність довершена. Густина 8,0-8,3. Твердість 1,5. Блиск металічний, сильний. Колір і риска сталево-сірі, сріблясто-білі або жовтуваті. Крихкий. Злом нерівний. Непрозорий. Дуже анізотропний. Легко плавиться у полум'ї паяльної лампи. Перша знахідка — в Трансильванії (Півн. Румунія).
Зустрічається в кварцових жилах разом з сульфідами та інш. телуридами, піритом. Мінерал присутній у незначних кількостях у багатьох родовищах Au–Ag, але лише рідко багаті екземпляри або мають економічне значення. Руда золота та срібла.
