Найбільше в Нагірному Карабасі Сарсанське водосховище зрошували 128 тис. га сільгоспугідь, з яких 110 тис. га за межами кордонів колишньої НКАО, в Мірбашірському, Агдамському, Бардінському, Касумісмаілівському та інших районах Азербайджанської РСР. Всякі спроби НКАО домогтися зрошення власних сільгоспугідь водами Сарсангу натрапляли на опір бакинської влади. Зокрема, пропонувалося побудувати канал і довести воду Сарсанга в низинні області Мартунинского району в околицях села Куропаткіно.[1] Але це так і не було зроблено, хоча водами Сарсанга зрошувалися сільгоспугіддя Агдамського району аж до кордону Мартунинского району.[2]
Об'єм води Сарсанського водосховища становить 560 тис. м³. Магістральні канали, що беруть свій початок з Сарсанського водосховища, зрошували 80,1 тис. га земельних площ на території Тертерського, Агдамського, Бардінського, Геранбойського районів, розташованих на рівнині.[7]
На місці витоку з водосховища розташована ГЕС. Водами Сарсанського водосховища зрошується лише третина рівнинних земельних угідь Мартакертського районуНКР.[8]
На випадок землетрусу чи іншої аварійної ситуації побудована додаткова захисна споруда, призначення якої не допустити потрапляння пульпи зі збагачувальної фабрики в селі Дрмбон в Сарсанське водосховище, розташоване всього в 30-40 метрах від даної будівлі.[9] Хвостосховище застраховано двома дамбами, що блокують попадання хвостів в розташоване неподалік Сарсанське водосховище. Причому другу дамбу компанія побудувала поза проектом, з власної ініціативи.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 19 вересня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2007. Процитовано 19 вересня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)