Саак Партев

Саак Партев
10-й Католикос усіх вірмен
387 — 436
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Саак Партев
Народження:	29 вересня 348(0348-09-29)[1] Кайсері, Туреччина[1]
Смерть:	10 липня 439[2][3] (90 років) або 7 вересня 439[1] (90 років) Yücetepe^d
Батько:	Нерсес I Великий
Саак Партев у Вікісховищі

Святий Саак I (св. Ісаак Партев, вірм. Սահակ Պարթև; 338, Константинополь — 439, Аштишат, Муш), св. Ісаак Великий — 10-й вірменський католікос, з діяльністю якого пов'язаний початок перекладу Біблії вірменською мовою. Автор призначених для співу проповідей і святкових духовних гімнів на євангельські сюжети.

Життєпис

Народження

За деякими відомостями^{[джерело?]}, св. Саак Партев народився в Константинополі, він був сином св. Нерсеса і його рід належав до нащадків св. Григорія Просвітителя.

Духовна діяльність

Саак Партев став предстоятелем всіх вірменських християн якраз у той час, коли значна частина Вірменії перейшла під владу Іранської імперії. Правителі Сасаніди, що сповідували маздаїзм, намагалися придушити національну і релігійну своєрідність підлеглого вірменського народу. Християнство виявилося єдиною реальною силою, що сприяла самоствердженню вірменської культури. Але для його зміцнення вірменам необхідно було мати Святе Письмо рідною мовою, яка в той час ще не мала алфавіту.

Св. Месроп Маштоц

За підтримки Саака Партева його сподвижник Месроп Маштоц створив вірменську писемність і почав перекладати Біблію. В основу було покладено сирійські та грецькі рукописи. Їх доставляли до Вірменії спеціальні посланці Саака. Група перекладачів на чолі з католикосом незабаром завершила роботу над Старим Завітом, а Месроп сам переклав весь Новий Заповіт. Саак Партев влаштовував школи, видавав вірменською мовою творіння отців Церкви та інших письменників. З цього часу починається швидке зростання вірменської літератури. Як повідомляє біограф Месропа Корюн^[ru], із шкіл, заснованих святими Сааком Партевом і Месропом, вийшли багато вчених і письменників^{[джерело?]}.

Архієпископ Філарет (Гумілевський) називає Саака Партева другим після Григорія Великого просвітителем Вірменії^{[джерело?]}.

Цікаві факти

• За всю історію Вірменської апостольської церкви довше від Саака I на патріаршому престолі перебував лише Григор III Пахлавуні^[ru] (1113—1166).
• Вірменська Церква пам'ятає Саака Партева як одного зі своїх найбільших святих.
• 2006 року — Московський вірменський камерний хор випустив новий звукозапис (CD), що включає цикл «Вірменська ранньохристиянська духовна музика IV—VII століть» / Саак Партев (IV—V століття) «Ahgavores, Tagavor», соліст — Паркев Григорян.

Див. також

• Вірменські католикоси-патріархи^[ru]

Примітки

1. Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 10 — Т. 10. — С. 134–135.
   d:Track:Q124737637d:Track:Q2657718
2. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 244.
   d:Track:Q13409386d:Track:Q220d:Track:Q1134707
3. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 108. — ISBN 978-2-7018-0226-8
   d:Track:Q1081905d:Track:Q13409396d:Track:Q90

Література

• «Библиологический Словарь» о. Александра Меня
• Корюн М., «Житие Маштоца» [Архівовано 5 травня 2020 у Wayback Machine.], Ереван, 1962;
• Моисей Хоренский (Мовсес Хоренаци), «История Армении» [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.], СПб., 1893; то же, Ереван, 1990;
• Памятники арм. агиографии, вып.1, Ереван, 1973.
• Тер-Мовсесян М., «История перевода Библии на армянский язык», СПб., 1902;
• Филарет (Гумилевский), «Историч. учение об Отцах Церкви», т.3, § 210, СПб., 1859.

Посилання

• Полная история о Св. Сааке Партеве и Св. Месропе Маштоце
• Хайазг.инфо [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]