Роберт Чарльз Дермен Мітчем народився 6 серпня1917 року в Бріджпорті, Коннектикут. У сім'ї він був другою дитиною і старшим сином. Мати — Енн Гаррієт Гундерсон (англ.Ann Harriet Gunderson), норвезька іммігрантка і дочка капітана морського флоту, батько — Джеймс Томас Мітчем (англ.James Thomas Mitchum), який працював на верфі і залізниці, тому родина переїхала в Південну Кароліну. У Роберта також була старша сестра Аннетт, яка виступала під артистичним псевдонімом Джулі Мітчем (англ.Julie Mitchum) (23 липня1914 або 1913 — 21 лютого, 2003), вона прожила майже 90 років і померла від хвороби Альцгеймера.
Батько актора загинув у залізничній катастрофі у Чарлстоні (Південна Кароліна) в лютому 1919 року, так і не дізнавшись, що дружина вагітна. Дитина народилася у вересні того ж року і стала актором Джоном Мітчемом (англ.John Mitchum) (6 вересня1919 — 29 листопада2001). Після смерті чоловіка Енн Гаррієт ростила трьох дітей на державну пенсію і переїхала до батьків в Коннектикут, де одружилася з відставним майором британської армії.
Роберт відрізнявся норовистим і запальним характером, неодноразово встрягав у вуличні бійки і постійно конфліктував в школі. У 12 років, за наполяганням матері, він переїхав до дідуся в Фелтон, Делавер. Навчання не склалося, його виключили зі школи за бійку з директором. Через рік, 1930-го, він разом зі старшою сестрою Аннет опинився в Нью-Йорку, емігрантському районі Мангеттена, відомому як «Пекельна Кухня» (англ.New York's Hell's Kitchen), але його знову виключили зі школи, і Роберт пустився в мандри. Він «зайцем» подорожував всією країною, ураженою Великою депресією, і перебивався випадковими заробітками — копав канави і боксував. 14-річного Роберта заарештували за бродяжництво, закували в кайдани і відправили на громадські роботи, але він утік і повернувся до своєї сім'ї заліковувати рани, через які мало не втратив ногу. Саме в цей час він познайомився з Дороті Спенс (англ.Dorothy Spence), із котрою пізніше одружився. Незабаром Роберт повернувся до бродячого життя і 1936-го року опинився в Каліфорнії, куди згодом перебралася сім'я Мітчемів.
Початок кар'єри та народна слава
Сестра переконала Роберта приєднатися до театру, де грала сама під сценічним псевдонімом Джулі. Роберт став працювати актором, робітником сцени, і навіть написав кілька п'єс, та складав номера для Джулі. У 1940 році Роберт повернувся за Дороті, одружився з нею і повіз із собою до Каліфорнії. Вони чекали народження первістка, і Роберт влаштувався на стабільну роботу на авіабудівному заводі, але в результаті нервового зриву тимчасово осліп. Це навело його на думку пошукати роботу в кіноіндустрії, що мало успіх — після зустрічі з продюсером Мітчем отримав роботу, зігравши декількох лиходіїв в ковбойських фільмах. У 1944-му він взяв участь у зйомках військової драми «Тридцять секунд над Токіо», що приємно вразило керівників кіностудії «RKO Radio Pictures», підписавши з Мітчемом контракт на 7 років. Несподівано для себе Роберт став майже зіркою малобюджетних вестернів, особливо, екранізацій романів Зейна Грея.
1 вересня1948-го Мітчем був заарештований на одній з голлівудських вечірок за зберігання марихуани. Він провів 43 дні у в'язниці, але це ніяк не позначилося на кар'єрі і популярності актора. Мітчем вперше знявся в телесеріалі тільки в 1983 році, серіал «Вітрами війни». Всього на його рахунку більше 130 ролей. Одна з останніх робіт — культовий фільм Джима Джармуша«Мрець», де Мітчем зіграв багатого мерзотника Дикенсона, що пустив трьох головорізів по сліду головного героя.
Особисте життя
У Роберта і Дороті було троє дітей — сини Джеймс (англ.James Mitchum), Крістофер (англ.Christopher Mitchum), що стали теж акторами, і дочка Петрина (англ.Petrina (Trina) Mitchum), кар'єра в кіно не склалася. Онуки: Бентлі (англ.Bentley Mitchum) і Кері (англ.Carrie Mitchum), які теж вибрали акторську професію. Роберт Мітчем помер 1 липня1997 року, у віці 79 років, в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія. Причиною смерті стали ускладнення раку легенів і емфізема.
Оцінка творчості
Сьогодні критики розглядають Роберта Мітчема як одного з найкращих акторів Золотого століття Голлівуду. Відомий телеведучий Ларрі Кінг якось сказав, що дуже складно було взяти інтерв'ю у Роберта Мітчема. Він був скромною і небагатослівною людиною і на більшість питань відповідав просто «так» або «ні». В іншому інтерв'ю актор сказав, що вміє грати двома способами — «на коні» і «без нього». Деяких колег актора дуже дратувала — легкість, з якою працював Роберт Мітчем. Сам він вважав, що в акторській професії немає нічого складного, та так воно для нього і було, адже Мітчем був природженим актором.