Згідно з припущеннями назва села пов'язана з гідрологічним розміщенням Пійла. Можливо, таку назву дали чумаки, які возили сіль з Калуша або татари, які зупинялися тут перед тим, як рушити на Рогатинщину і Галич.
Перші згадки
Перші поселення на території села існували ще за часів кам'яної доби. Про це свідчать знайдені в селі та навколишніх місцях знаряддя праці. Перша згадка про село Пійло датується 1454 роком.
Згадується 2 червня 1475 року в книгах галицького суду [1]. У податковому реєстрі 1515 року документується 10 ланів (близько 250 га) оброблюваної землі[2].
У 1565–1566 рр. у Пійлі нараховувалося 30 дворів, населення становило 150–160 осіб. У податковому реєстрі 1578 р. в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква[3]. Місцеві селяни торгували у місті продуктами харчування, продавали рідкісний червоний дуб з лісу неподалік та випалювали поташ. За часів Хмельниччини у Калуші спалахнуло повстання за активної участі пійлян[4], яке очолив Іван Грабівський. У повстанні у жовтні-листопаді 1648 року брало участь до 5 тисяч людей, пізніше повстанці об'єднались з військом Семена Височана.
У 1670 році повсталі жителі села напали на римокатолицький монастир у Голині. Протягом 1672–1676 ця місцевість не раз ставала полем битв турецько-татарської орди з поляками.
Перша світова війна
В 1914 р. почалася Перша світова війна. Село поперемінно захоплювали то росіяни, то австрійці. У травні 1919 року Галичину окупувала Польща.
Друга світова війна
У 1939 році в селі проживало 1620 мешканців (1570 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)[5].
У 1939 р. Галичину захопив СРСР, у 1941 — Німеччина, у 1944 — знову СРСР. У боях 1944 року загинуло 3 пійлян, загалом у ІІ світовій війні полягло 28 вихідців з Пійла. Жителі села взяла активну участь у русі опору окупантам, воюючи в УПА, підтримуючи підпілля ОУН та жертвуючи своєю волею і життям. Їхні родини окупанти виселили в Сибір. У січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Пійлі — з 30 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).
УРСР
Колись на теренах села була цегельня, а тепер — штольня копальні, яка так і не була введена в дію[6].
Навесні 1948 року створено колгосп «Більшовик». 5 грудня 1949 року був убитий голова колгоспу Турлей А. К.
Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.
У 1956 р. ліквідовано в селі неписьменність і малописьменність. Із двокласової (шестирічне навчання вели два вчителі) школи організували початкову 4-класну школу, потім семирічну і восьмирічну.
Закинута шахта
Село в незалежній Україні
З 1998 р. почалася газифікація села, головою сільської ради на той час був Михайло Савчук. Закінчила газифікацію села Наталія Савчук, котра була обрана головою у 2002 році.
В 2012 році в селі народилося 20 діток, померло 37 людей. Найбільше у селі Стасюків та Лисаників.
Пам'ятник жителям села, які загинули у ІІ св. війні поставлено в 1970-х роках.
Символічна могила Січовим стрільцям, зруйнована у 1939 р., була поновлена 16 лютого 1990 р.
Релігія
Церква святого мученика Дмитрія вперше згадується 1684 року про сплату 10 злотих катедратика (столового податку)[9]. Також згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року, як і друга пійлянська церква — церква Введення Матері Божої в Храм.
У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камʼянецької єпархії 1740—1755 рр. церква Введення Матері Божої в Храм описується як дерев'яна, збудована коштом парохіян у 1703 році, парох — Ян Хохонович, висвячений у 1729 році, 25 парохіян-господарів. Церква святого мученика Дмитрія, — дерев'яна, споруджена в 1722 році коштом пароха Гаврила Зигодського (Вигодського?), висвяченого в 1715 році, 26 парохіян-господарів.
200-річна церква Введення в Храм Пр. Богородиці 1768
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у пійлівській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 86, 60, 54, 38, 35, вагою 377, 104, 63, 21, 16 кг, виготовлених у 1880, 1745, 1704, 1745, 1746 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[10]
У селі є три храми Господні — греко-католицький, православний Київського патріархату та православний автокефальний. Уночі з 25 на 26 липня 1965 р. спалили 200-річну церкву[11] Введення в Храм Пр. Богородиці 1768 р. побудови. На щастя, залишився храм православної громади, який почали будувати у грудні 1933 р. Однак уже 16 жовтня 1965 року громада села самочинно збудувала церкву — доносили у «відповідні» органи[12].
У 1995 р. споруджено греко-католицьку церкву Введення Матері Божої в Храм.[13]
У 2011—2018 р. побудовано храм св. ап. Петра і Павла УАПЦ (тепер — ПЦУ). Настоятель митр. прот. Василь Малярчук.
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УГКЦ)
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (колишня УПЦ КП)
Церква св. ап. Петра і Павла (колишня УАПЦ)
Учасники воєн
Перша світова
Bolechowski Josef — 1873 р. нар.
Bojczuk Jaremko — 1888 р. нар.
Chomicky Cyril
Druk Barnabas — 1887 р. нар.
Druk Nicolaus — 1888 р. нар.
Dmytrow Elias — 1881 р. нар.
Fedorów Josef — 1893 р. нар.
Ficak Demetr — 1889 р. нар.
Ficak Michael — 1888 р. нар.
Ficak Michael — 1888 р. нар.
Ficak Johann — 1894 р. нар.
Hladeński Sydor — 1893 р. нар.
Hnatov Nikolaj — 1873 р. нар.
Jasinski Thadeus — 1892 р. нар.
Jurkow Wasil — 1890 р. нар.
Kaschubiuski Wasyl — 1884 р. нар.
Kierkosz Konrad
Kierkosz Johann — 1894 р. нар.
Kochan Onufer — 1890 р. нар.
Kochan Konstantin — 1889 р. нар.
Kochan Wasyl — 1896 р. нар.
Kochan Anton — 1880 р. нар.
Kochan Demeter — 1895 р. нар.
Kochan Stefan — 1882 р. нар.
Kyrkosz Filemon — 1883 р. нар.
Kłosiewicz Dionisius — 1889 р. нар.
Lazoryszyn Dmytro — 1895 р. нар.
Lesanyk Stanislaus — 1879 р. нар.
Lesanyk Basil — 1894 р. нар.
Łubka Michael — 1897 р. нар. (УСС)
Marczuk Michael — 1893 р. нар.
Melnyk Stefan — 1888 р. нар.
Melnyk Stefan — 1888 р. нар.
Melnyk Archip — 1888 р. нар.
Melnyk Konstantin — 1894 р. нар.
Мельник Філіп Олексійович (армія Російської імперії)
Mikulak Nikolaus — 1893 р. нар.
Mikulak Basil — 1885 р. нар.
Mikulak Alexander — 1890 р. нар.
Misura Ignatz — 1878 р. нар.
Niklyn Stefan — 1885 р. нар.
Parcej Konrad — 1886 р. нар.
Parcej Michael — 1872 р. нар.
Parcej Peter — 1888 р. нар.
Romanowitz Vasilj — 1891 р. нар.
Sawków Josef — 1882 р. нар.
Sawków Michael — 1889 р. нар.
Sawczuk Wasyl — 1877 р. нар.
Semanyszyn Johann — 1890 р. нар.
Stasiuk Basil — 1883 р. нар.
Stasiuk Zacharia — 1891 р. нар.
Stasiuk Michael — 1888 р. нар.
Stasiw Basil — 1883 р. нар.
Tkacz Cyril — 1887 р. нар.
Turłej Johann — 1883 р. нар.
Друга світова
Болеховський Василь Васильович — 1912 р. нар.
Болеховський Філіп Захарович — 1907 р. нар.
Брит Василь Іванович — 1926 р. нар.
Булавинець Іван Федорович — 1905 р. нар.
Грицак Василь Іванович — 1923 р. нар.
Грицак Микола Іванович — 1926 р. нар.
Дзюбинський Микола Фомович — 1922 р. нар.
Дідик Микола Кіндратович — 1926 р. нар.
Дідик Олексій — 1919 р. нар.
Дідик Олександр Степанович — 1919 р. нар.
Дмитрів Іван Кирилович — 1911 р. нар.
Івасів Діонісій Фомович — 1915 р. нар.
Керкуш Корнил Іванович — 1920 р. нар.
Керкуш Микола Іванович — 1923 р. нар.
Керкуш Петро Кирилович — 1916 р. нар.
Кіндрат Михайло Дмитрович — 1918 р. нар.
Кобльовський Василь Іванович — 1922 р. нар.
Кохан Павло Микитович — 1922 р. нар.
Кохан Петро Михайлович — 1912 р. нар.
Кохан Семен Михайлович — 1918 р. нар.
Кучера Василь Максимович — 1914 р. нар.
Кучера Кирило Кирилович — 1925 р. нар.
Лазоришин Іван Миколайович — 1925 р. нар.
Лазоришин Іван Пилипович — 1907 р. нар.
Лисаник Андрій Іванович — 1912 р. нар.
Лисаник Олексій Євстахович — 1925 р. нар.
Лисаник Олексій Миколайович — 1901 р. нар.
Лисаник Олексій Михайлович — 1925 р. нар.
Лисаник Яків Гаврилович — 1911 р. нар.
Луцак Іван Михайлович — 1923 р. нар.
Маркевич Василь Андрійович — 1911 р. нар.
Микуляк Василь Іванович — 1924 р. нар.
Микуляк Іван Петрович — 1926 р. нар.
Микуляк Іван Федорович — 1910 р. нар.
Микуляк Микола Корнилович — 1901 р. нар.
Микуляк Михайло Иванович — 1925 р. нар.
Николин Юрій Михайлович — 1922 р. нар.
Олексин Іван Степанович — 1925 р. нар.
Павлишин Данило Григорович — 1912 р. нар.
Панькович Іван Васильович — 1920 р. нар.
Парцей Андрій Матвійович — 1910 р. нар.
Парцей Іван Дмитрович — 1924 р. нар.
Парцей Іван Павлович — 1911 р. нар.
Парцей Олексій Миколайович — 20.03.1925 р. нар.
Парцей Олексій Романович — 1908 р. нар.
Парцей Семен Миколайович — 1918 р. нар.
Парцей Семен Миколайович — 1912 р. нар.
Перегуда Василь Іванович — 1911 р. нар.
Перегуда Йосиф Іванович — 1913 р. нар.
Пукіш Ігнатій Федорович — 1918 р. нар.
Романів Юрій Дмитрович — 1923 р. нар.
Савчук Андрій Михайлович — 1914 р. нар.
Савчук Анна Йосифівна — 1922 р. нар.
Савчук Іван Леонтійович — 1912 р. нар.
Савчук Іван Петрович — 1913 р. нар.
Савчук Олексій Іванович — 1923 р. нар.
Савчук Павло Васильович — 1919 р. нар.
Савчук Петро Йосифович — 1914 р. нар.
Семанишин Дмитрій Демидович — 1905 р. нар.
Семанишин Микола Васильович — 1919 р. нар.
Семенишин Олександр (Олексій) Васильович — 1914 р. нар.
Семанишин Петро Васильович — 1920 р. нар.
Семанишин Степан Степанович — 1908 р. нар.
Сеник Діонісій Якович — 1921 р. нар.
Смаржевский Петро Олександрович — 1922 р. нар.
Стасюк Василь Йосафатович — 1910 р. нар.
Стасюк Василь Павлович — 1914 р. нар.
Стасюк Іван Васильович — 1911 р. нар.
Стасюк Микола Федорович — 1908 р. нар.
Стасюк Степан Павлович — 1906 р. нар.
Стасюк Текля Федорівна — 1919 р. нар.
Струтинський Іван Васильович — 1910 р. нар.
Струтинський Мартин Демидович — 1905 р. нар.
Ткач Іван Дмитрович — 25.11.1917 р. нар.
Ткач Микола Кирилович — 17.12.1918 р. нар.
Турлей Кіндрат Іванович — 1924 р. нар.
Турлей Михайло Костянтинович — 1911 р. нар.
Фіцак Василь Іванович — 1923 р. нар.
Фіцак Іван Михайлович — 1921 р. нар.
Чоловський Емільян Кирилович — 1919 р. нар.
Шелест Василь Петрович — 1910 р. нар.
Шинкар Василь Григорович — 1925 р. нар.
Юрків Микита Павлович (Іванович) — 1914 р. нар.
ОУН-УПА
Боринець Наталія Михайлівна — 1921 р. нар. Член ОУН. Станіславським обласним судом 20.05.1941 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Грицак Григорій Іванович — 1920 р. нар. Постачав гроші і продукти ОУН, організовував підпільникам зустрічі з селянами. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Дембович Яким Харитонович — 1910 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Нечеса», господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 09.07.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Дембович Василь Харитонович — 1913 р. нар. Член ОУН, сприяв воякам УПА у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Івахнюк Петро Романович — 1928 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Славко», у лютому 1945 р. мобілізований до УПА, де був охоронцем коменданта боївки ОУН «Галайди». Затриманий під час проведення ЧВО.
Киркош Іван Васильович — 1902 р. нар. Член ОУН, після вчинення теракту над дільничим уповноваженим Долинського РВ МВС допомагав бійцям УПА приховати сліди злосину. Засуджений 12.12.1947 р.
Кохан Василь Костянтинович — 1930 р. нар. Член молодіжної ОУН, псевдо — «Крук», кур’єр станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Лисаник Василь Степанович — 1914 р. нар. Член ОУН, збирав продукти для УПА, служив в українській поліції (1941). Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.3944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Микуляк Кіндрат Васильович — 1912 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 31.03.1945 в тюрмі, місце поховання невідоме.
Олійник Ганна Антонівна — 1907 р. нар. Мала зв’язок з ОУН. Особливою нарадою при МВС СРСР 18.03.1949 засуджена на 5 років позбавлення волі.
Олійник Семен Павлович — 1892 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Старий», господарчий станичної ОУН. Організовував збір для УПА продуктів харчування та грошей. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.загинув 25.12.1949 в ув’язненні, місце поховання невідоме.
Павлишин Максим Іванович — 1912 р. нар. Зв’язковий ОУН. Розповсюджував серед населення антирадянські листівки та бофони, вивішував національні прапори. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Парцей Василь Миколайович — 1930 р. нар. Інформатор ОУН, поширював антирадянські листівки, вивісив у селі синьо-жовтий прапор. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 26.08.1954 в ув’язненні, місце поховання невідоме.
Полянський Федір Миколайович — 1902 р. нар. Інформатор ОУН, постачав ОУН гроші. Розповсюджував серед населення антирадянські листівки та бофони. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Савчук Іван Сильвестрович — 1901 р. нар. Член ОУН, проводив антирадянську агітацію. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Савчук Федір Сильвестрович — 1908 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Савчук Петро Сильвестрович — 1918 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Семанишин — 1914 р. нар. Кандидат в члени ОУН, псевдо — «Лис». Бойовик боївки референтури СБ Перегінського районного проводу ОУН (1945-02.1947). Загинув у бункері, під час збройної сутички із чекістсько-військовою групою. Старший стрілець СБ.
Симанишин Анастасія Федорівна — 1920 р. нар. Не донесла в органи влади на братів — вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 14.09.1946 засуджена на 5 років позбавлення волі та 3 роки позбавлення прав.
Симанишин Василь Васильович — 1926 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Когут», постачав воякам УПА амуніцію. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Симанишин Іван Дмитрович — 1929 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Сагайдачний», зв’язковий і розвідник УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стасюк Костянтин Хомич — 1901 р. нар. Переховував члена ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 27.04.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Стасюк Мирон — підпільник ОУН, убитий німцями в 1944 р.
Стасюк Омелян Миколайович — 1909 р. нар. Член ОУН, у серпні 1947 р. встановив зв’язок з підпіллям. Причетний до теракту над бійцем винищувального батальйону.
Стасюк Дмитро Миколайович — 1904 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Грім», влітку 1947 р. був призначений на посаду станичного провідника с. Пійло.
Турлей Василь Іванович — 1912 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 19.04.1945 в тюрмі, місце поховання невідоме
Турлей Ілля Єфимович — 1915 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Білий Ведмідь», збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 29.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Федун Василь Лазаревич — 1909 р. нар. Член ОУН, проводив антирадянську діяльність. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Фіцак Денис Олексійович — 1921 р. нар. Вояк УПА (боївка СБ), псевдо — «Ворона». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.06.1946 засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Фіцак Олексій Максимович — 1901 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Лобода», ройовий куща самооборони. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 25.03.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки позбавлення прав із конфіскацією майна.
Фрей Антон Михайлович — 1902 р. нар. Член ОУН, матеріально допомагав УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.
Хомицький Хорітон Янкович — 1906 р. нар. Симпатик ОУН, під час німецької окупації встановив зв’язок з членами ОУН та виконував обов’язки кур’єра.
↑Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
↑Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том XXXX: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.