Псалом 50

Псалом 50
Псалом 50
	Domine labia me aperies et os meum annunciabit laude[m] tuam (Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповіщатимуть хвалу Твою) — початок Утрені Богородичних годин, ілюмінована мініатюрою Благовіщення.
Жанр	Penitential Psalmsd
Текст	Книга псалмів
Мова	оригінал — гебрейська (іврит),; латина (Септуагінта)
	Псалом 50 у Вікісховищі
	Псалом 50 у Вікіджерелах

Псалом 50 (у масоретській нумерації — 51-й) — псалом царя Давида, із покаянних псалмів^[ru]^[1], очевидно написаний ним після публічного звинувачення придворним пророком Натаном у незаконному заволодінні чужою дружиною Вірсавією (майбутньою матір'ю Давида), посливши наказ направити її чоловіка Урія Хетеянина, вірного виконавця, в гущу битви та залишити одного.

Один із найбільш вживаних псалмів у богослужіннях та молитовних правилах римського та візантійського обрядів. Відомий початковими словам — лат. «Miserere mei» або (церк.-слов.) «Помилуй мя, Боже».

50-й псалом є одним з найчастіше вживаних у церквах візантійського обряду (православні та греко-католицькі) . Псалом 50 входить до числа ранішніх молитов та ряду канонів, є одним із трьох псалмів Третього часу Літургії годин, читається на утрені після Євангелія (в парафіяльній практиці зазвичай з нього співається тільки перший вірш). На літургії псалом 50 читається дияконом таємно під час кадіння перед великим входом, а останні вірші (Пс. 50:20-21) — священником після великого входу.

В католицькому богослужінні латинського обряду перші вірші псалма 50 (Пс. 50:1-4) читаються або співаються під час недільної літургії в ході початкових обрядів меси. Часто вони поєднуються з окроплюванням парафіян освяченою водою. 50-й псалом також часто використовується як респонсоріальний псалом Літургії слова (читається або співається між першим і другим біблійним читанням). Окремі вірші псалма використовуються як антифони під час богослужіння Попільної середи. У Літургії годин псалом входить до складу утрені, де читається кожну п'ятницю. Псалом часто використовується в особистому молитовної практиці, особливо в період Великого посту.

В талмудичному юдаїзмі 17 вірш «Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою» співається перед кожною молитвою «Аміда» тричі на день, а після молитви співають вірш «Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!» (Пс. 19:15).

Текст

	Гебрейська (іврит)^[2]	Давньогрецька (Септуаґінта)^[3]	Латина (Вульгата)^[4]	Церковнослов. (Єлизаветинська Біблія 1751-по т.ч.)	Українська (переклад Хоменка)^[5]
1	לַמְנַצֵּחַ, מִזְמוֹר לְדָוִד	Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυιδ	[In finem psalmus David]		Провідникові хору. Псалом. Давида,
2	בְּבוֹא-אֵלָיו, נָתָן הַנָּבִיא-- כַּאֲשֶׁר-בָּא, אֶל-בַּת-שָׁבַע	ἐν τῷ ἐλθεῖν πρὸς αὐτὸν Ναθαν τὸν προφήτην, ἡνίκα εἰσῆλθεν πρὸς Βηρσαβεε.	[cum venit ad eum Nathan propheta quando intravit ad Bethsabee]	егда́ вни́де к Вирсави́и, жене́ Ури́еве.^{(2Цар. 12:1)}	коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією.
3	חָנֵּנִי אֱלֹהִים כְּחַסְדֶּךָ; כְּרֹב רַחֲמֶיךָ, מְחֵה פְשָׁעָי	᾿Ελέησόν με, ὁ θεός, κατὰ τὸ μέγα ἔλεός σου καὶ κατὰ τὸ πλῆθος τῶν οἰκτιρμῶν σου ἐξάλειψον τὸ ἀνόμημά μου·	Miserere mei Deus secundum magnam misericordiam tuam ; et secundum multitudinem miserationum tuarum dele iniquitatem meam	Поми́луй мя, Бо́же, по вели́цей ми́лости Твое́й, и по мно́жеству щедро́т Твои́х очи́сти беззако́ние мое́. ^{(Пс. 56/57:2, Іс. 33:2, Евр. 9:14)}	Помилуй м'я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини.
4	הרבה (הֶרֶב), כַּבְּסֵנִי מֵעֲו‍ֹנִי; וּמֵחַטָּאתִי טַהֲרֵנִי	ἐπὶ πλεῖον πλῦνόν με ἀπὸ τῆς ἀνομίας μου καὶ ἀπὸ τῆς ἁμαρτίας μου καθάρισόν με.	Amplius lava me ab iniquitate mea et a peccato meo munda me	Наипа́че омы́й мя от беззако́ния моего́, и от греха́ моего́ очи́сти мя.	Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого.
5	כִּי-פְשָׁעַי, אֲנִי אֵדָע; וְחַטָּאתִי נֶגְדִּי תָמִיד	ὅτι τὴν ἀνομίαν μου ἐγὼ γινώσκω, καὶ ἡ ἁμαρτία μου ἐνώπιόν μού ἐστιν διὰ παντός.	Quoniam iniquitatem meam ego cognosco et peccatum meum contra me est semper	Я́ко беззако́ние мое́ аз зна́ю и грех мой предо мно́ю есть вы́ну. ^{(Пс. 31/32:5)}	Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.
6	לְךָ לְבַדְּךָ, חָטָאתִי, וְהָרַע בְּעֵינֶיךָ, עָשִׂיתִי:לְמַעַן, תִּצְדַּק בְּדָבְרֶךָ-- תִּזְכֶּה בְשָׁפְטֶךָ	σοὶ μόνῳ ἥμαρτον καὶ τὸ πονηρὸν ἐνώπιόν σου ἐποίησα, ὅπως ἂν δικαιωθῇς ἐν τοῖς λόγοις σου καὶ νικήσῃς ἐν τῷ κρίνεσθαί σε.	Tibi soli peccavi et malum coram te feci ut iustificeris in sermonibus tuis et vincas cum iudicaris	Тебе́ Еди́ному согреши́х, и лука́вое пред Тобо́ю сотвори́х, я́ко да оправди́шися во словесе́х Твои́х и победи́ши, внегда́ суди́ти Ти. ^{(Йов 14:4)}	Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити.
7	הֵן-בְּעָווֹן חוֹלָלְתִּי; וּבְחֵטְא, יֶחֱמַתְנִי אִמִּי	ἰδοὺ γὰρ ἐν ἀνομίαις συνελήμφθην, καὶ ἐν ἁμαρτίαις ἐκίσσησέν με ἡ μήτηρ μου.	Ecce enim in iniquitatibus conceptus sum et in peccatis concepit me mater mea	Се бо в беззако́ниих зача́т есмь, и во гресе́х роди́ мя ма́ти моя́.	Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати.
8	הֵן-אֱמֶת, חָפַצְתָּ בַטֻּחוֹת; וּבְסָתֻם, חָכְמָה תוֹדִיעֵנִי	ἰδοὺ γὰρ ἀλήθειαν ἠγάπησας, τὰ ἄδηλα καὶ τὰ κρύφια τῆς σοφίας σου ἐδήλωσάς μοι.	Ecce enim veritatem dilexisti incerta et occulta sapientiae tuae manifestasti mihi	Се бо и́стину возлюби́л еси́, безве́стная и та́йная прему́дрости Твоея́ яви́л ми еси́. ^{(1Кор. 2:7)}	Ти любиш правду в серці, і в глибині душі мудрости мене навчаєш.
9	תְּחַטְּאֵנִי בְאֵזוֹב וְאֶטְהָר; תְּכַבְּסֵנִי, וּמִשֶּׁלֶג אַלְבִּין. י תַּשְׁמִיעֵנִי, שָׂשׂוֹן וְשִׂמְחָה; תָּגֵלְנָה, עֲצָמוֹת דִּכִּיתָ	ῥαντιεῖς με ὑσσώπῳ, καὶ καθαρισθήσομαι· πλυνεῖς με, καὶ ὑπὲρ χιόνα λευκανθήσομαι.	Asperges me hyssopo et mundabor ; lavabis me et super nivem dealbabor	Окропи́ши мя иссо́пом, и очи́щуся, омы́еши мя, и па́че сне́га убелю́ся. ^{(Лев. 14:6)}	Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший.
10	הַסְתֵּר פָּנֶיךָ, מֵחֲטָאָי; וְכָל-עֲו‍ֹנֹתַי מְחֵה	ἀκουτιεῖς με ἀγαλλίασιν καὶ εὐφροσύνην· ἀγαλλιάσονται ὀστᾶ τεταπεινωμένα.	Auditui meo dabis gaudium et laetitiam et exsultabunt ossa humiliata	Слу́ху моему́ да́си ра́дость и весе́лие, возра́дуются ко́сти смире́нныя.	Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив.
11	הַסְתֵּר פָּנֶיךָ, מֵחֲטָאָי; וְכָל-עֲו‍ֹנֹתַי מְחֵה	ἀπόστρεψον τὸ πρόσωπόν σου ἀπὸ τῶν ἁμαρτιῶν μου καὶ πάσας τὰς ἀνομίας μου ἐξάλειψον.	Averte faciem tuam a peccatis meis et omnes iniquitates meas dele.	Отврати́ лице́ Твое́ от грех мои́х, и вся беззако́ния моя́ очи́сти.	Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини.
12	לֵב טָהוֹר, בְּרָא-לִי אֱלֹהִים; וְרוּחַ נָכוֹן, חַדֵּשׁ בְּקִרְבִּי	καρδίαν καθαρὰν κτίσον ἐν ἐμοί, ὁ θεός, καὶ πνεῦμα εὐθὲς ἐγκαίνισον ἐν τοῖς ἐγκάτοις μου.	Cor mundum crea in me Deus et spiritum rectum innova in visceribus meis	Се́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й. ^{(2Кор. 5:17, Гал. 6:15, Еф. 2:10)}	Серце чисте створи мені, о Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм.
13	אַל-תַּשְׁלִיכֵנִי מִלְּפָנֶיךָ; וְרוּחַ קָדְשְׁךָ, אַל-תִּקַּח מִמֶּנִּי	μὴ ἀπορρίψῃς με ἀπὸ τοῦ προσώπου σου καὶ τὸ πνεῦμα τὸ ἅγιόν σου μὴ ἀντανέλῃς ἀπ᾽ ἐμοῦ.	Ne proicias me a facie tua et spiritum sanctum tuum ne auferas a me	Не отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.	Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене.
14	הָשִׁיבָה לִּי, שְׂשׂוֹן יִשְׁעֶךָ; וְרוּחַ נְדִיבָה תִסְמְכֵנִי	ἀπόδος μοι τὴν ἀγαλλίασιν τοῦ σωτηρίου σου καὶ πνεύματι ἡγεμονικῷ στήρισόν με.	Redde mihi laetitiam salutaris tui et spiritu principali confirma me	Возда́ждь ми ра́дость спасе́ния Твоего́, и Ду́хом Влады́чним утверди́ мя.	Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним,
15	אֲלַמְּדָה פֹשְׁעִים דְּרָכֶיךָ; וְחַטָּאִים, אֵלֶיךָ יָשׁוּבוּ	διδάξω ἀνόμους τὰς ὁδούς σου, καὶ ἀσεβεῖς ἐπὶ σὲ ἐπιστρέψουσιν.	Docebo iniquos vias tuas et impii ad te convertentur	Научу́ беззако́нныя путе́м Твои́м, и нечести́вии к Тебе́ обратя́тся.^(Мф 7:5)	щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе.
16	הַצִּילֵנִי מִדָּמִים, אֱלֹהִים-- אֱלֹהֵי תְּשׁוּעָתִי:תְּרַנֵּן לְשׁוֹנִי, צִדְקָתֶךָ	ῥῦσαί με ἐξ αἱμάτων, ὁ θεὸς ὁ θεὸς τῆς σωτηρίας μου· ἀγαλλιάσεται ἡ γλῶσσά μου τὴν δικαιοσύνην σου.	Libera me de sanguinibus Deus Deus salutis meae et exsultabit lingua mea iustitiam tuam	Изба́ви мя от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́ния моего́, возра́дуется язы́к мой пра́вде Твое́й.^{(2Сам. 11:15-16, 2Сам. 12:9)}	Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям.
17	אֲדֹנָי, שְׂפָתַי תִּפְתָּח; וּפִי, יַגִּיד תְּהִלָּתֶךָ	κύριε, τὰ χείλη μου ἀνοίξεις, καὶ τὸ στόμα μου ἀναγγελεῖ τὴν αἴνεσίν σου.	Domine labia mea aperies et os meum annuntiabit laudem tuam	Го́споди, устне́ мои́ отве́рзеши, и уста́ моя́ возвестя́т хвалу́ Твою́.^{(Пс. 70/71:8)}	Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою.
18	כִּי, לֹא-תַחְפֹּץ זֶבַח וְאֶתֵּנָה; עוֹלָה, לֹא תִרְצֶה	ὅτι εἰ ἠθέλησας θυσίαν, ἔδωκα ἄν· ὁλοκαυτώματα οὐκ εὐδοκήσεις.	Quoniam si voluisses sacrificium dedissem utique holocaustis non delectaberis	Я́ко а́ще бы восхоте́л еси́ же́ртвы, дал бых у́бо, всесожже́ния не благоволи́ши.	Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш.
19	זִבְחֵי אֱלֹהִים, רוּחַ נִשְׁבָּרָה:לֵב-נִשְׁבָּר וְנִדְכֶּה-- אֱלֹהִים, לֹא תִבְזֶה	θυσία τῷ θεῷ πνεῦμα συντετριμμένον, καρδίαν συντετριμμένην καὶ τεταπεινωμένην ὁ θεὸς οὐκ ἐξουθενώσει.	Sacrificium Deo spiritus contribulatus cor contritum et humiliatum Deus non spernet	Же́ртва Бо́гу дух сокруше́н, се́рдце сокруше́нно и смире́нно Бог не уничижи́т.^{(Пс. 4/5:6; Іс. 66:2; Лк. 18:13)}	Жертви Богові — дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш.
20	הֵיטִיבָה בִרְצוֹנְךָ, אֶת-צִיּוֹן; תִּבְנֶה, חוֹמוֹת יְרוּשָׁלִָם	ἀγάθυνον, κύριε, ἐν τῇ εὐδοκίᾳ σου τὴν Σιων, καὶ οἰκοδομηθήτω τὰ τείχη Ιερουσαλημ·	Benigne fac Domine in bona voluntate tua Sion et aedificentur muri Hierusalem	Ублажи́, Го́споди, благоволе́нием Твои́м Сио́на, и да сози́ждутся сте́ны Иерусали́мския.^{(Іс. 33:20, Іс. 54:11)}	Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй Єрусалимські мури.
21	אָז תַּחְפֹּץ זִבְחֵי-צֶדֶק, עוֹלָה וְכָלִיל;אָז יַעֲלוּ עַל-מִזְבַּחֲךָ פָרִים	τότε εὐδοκήσεις θυσίαν δικαιοσύνης, ἀναφορὰν καὶ ὁλοκαυτώματα· τότε ἀνοίσουσιν ἐπὶ τὸ θυσιαστήριόν σου μόσχους.	Tunc acceptabis sacrificium iustitiae oblationes et holocausta tunc imponent super altare tuum vitulos	Тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вды, возноше́ние и всесожега́емая: тогда́ возложа́т на олта́рь Твой тельцы́.^{(Повт. 33:19)}	Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.

Коментарії

Вірш 8 складає, напевно, основну змістовну проблему в Пс. 50:

текст таргума	Переклад (із ЦС та Септуагінти) П.Юнгерова^[ru]	Синодальний переклад^[ru]	критичний переклад Г.-Й. Крауса^[ru]
‏הא קושטא רעיתא בכולין ובטמור לבא חוכמתא תהודענני‏‎^[6]	Ты же истину возлюбил: неизвестное и тайное премудрости Твоей Ты явил мне	вот, Ты возлюбил истину в сердце и внутрь меня явил мне мудрость	послушай, Тебе нравится истина в сокрытом, и в тайном Ты учишь меня мудрости^[7]

Біблейські критики очікують, що вірш 8 має бути зв'язаний із попереднім 7 віршем («Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати») в дусі паралелізму — так само, як і попередні вірші цього псалма. Структурно 8 вірш виглядає як аналог 7, однак логічного взаємозв'язку віршів 7 та 8 не продивляється^[8]. В Септуагинті, Вульгаті та Єлизаветинській Біблії близькі по змісту слова «сокрытое» (невідоме) і «тайное» віднесені до другої частини вірша. В перекладах з Масори (крім синодального^[ru]) «сокрытое» відноситься до першої половини вірша, «таємне» — до другої^[9]. Що саме мається під «таємним» (прихованим) — довгий час являє предмет інтерпретацій теологів та різних богословських коментарів. Герман Гункель, наприклад, вважає, що текст так чи інакше зв'язує «істину» та «мудрість» із «таємницею» та «пітьмою» (das Verborgene, geheime Weisheit), та цю пітьму освіщує Божественная мудрість^[10] (що, втім, не пояснює, чому знання про істину неодмінно має бути таємним, прихованим).

В вірші 9 іссоп — трава, вживана євреями для кроплення себе жертвенною кровью. Пучком іссопа, змоченого в крові агнця, закланого в пасхальну ніч, евреї мазали перекладини та косяки дверей своїх жител (Вих. 12:22).

У віршах 12-14 тричі підряд згадується «дух», але в різному контексті (д.-грець. πνεῦμα εὐθές, ἅγιόν, ἡγεμονικόν, лат. spiritus rectus, sanctus, principalis, СП^[ru]: «дух правый, святой, владычественный»). Перший «дух» відноситься до псалмиста, другий — до Бога (єдине в Псалтирі та надзвичайно рідке у Старому Завіті згадування Духа Святого). Третє входження Септуагінта, Вульгата та Єлизаветинска Біблія відносять до Бога (із-за перекладу «ἡγεμονικόν»). В Масорі ж використовується прикметник, означаючий бажання добровільної жертви Богу від віруючого, таким чином цей «дух» переклади, що слідують Масорі, атрибутують не Богу, а псалмисту (напр., англ. willing spirit, нем. williger Geist).

По думці багатьох біблеїстів, два останні вірша псалма (20-21) — пізніше додавання до «аутентичного» тексту, оскільки в царювання Давида стіни Єрусалима не були зруйновані та богослужіння при Єрусалимському храмі не припинялись. Такий стан євреї переживали лише під час Вавилонського полону. В християнській традиції «законні жертви/жертви правди» та «телята на жертовнику/тельці на алтарі» трактуються як пророцтво Давида про новозавітну Жертву та Агнця.

Музичний жанр

Починаючи з епохи Відродження на латинський текст 50-го псалма було створено багато творів, які отримали назву «Miserere» (дослівно — «Помилуй») за першим словом псалма.

Найбільш ранній зразок цього жанру належить К. Фесті (написано в 1517 році). Надалі текст «Miserere» використовували композитори Відродження (Жоскен Депре, Палестрина, Орландо ді Лассо) та бароко (Жан Батіст Люллі, Алессандро Скарлатті, Грегоріо Аллеґрі та інші).

Твір «Miserere» Г. Аллеґрі для 9-голосного подвійного хору (близько 1638 року) свого часу отримав особливе визнання і його поширення було заборонено за межами собору св. Петра у Римі. За легендою, заборона була порушена 14-річним В.А. Моцартом, який, прослухавши твір Аллеґрі лише один раз, записав його музику по пам'яті. «Miserere» звучить у фіналі опери Джузеппе Верді «Сила долі». У XX столітті «Miserere» творили Генрік Гурецький, Арво Пярт.

Латинський текст Пс 50:9 на асперсоріумі (ємність для свяченої води, встановлена в притворі храму для змочування пальців у свяченій воді перед здійсненням хресного знамення)
Sonnet 50 from Anne Locke's^[en] A Meditation of a Penitent Sinner
Пророк Натан викриває гріх Давида. Паризька Псалтир

Дивись також

Бенефіція духовенства^[en] — належним чином вивчений Псалом 50 міг врятувати життя у світскому суді. Неписьменна людина, яка вивчила напам'ять відповідний псалом, могла претендувати на бенефіцію духовенства. Вірш 50:3 («Miserere mei, Deus, secundum misericordiam tuam») став відомий як «вірш про шию», оскільки знання цього могло «врятувати шию» (ідіома «врятувати життя») шляхом передачі справи зі світського суду, де повішення було ймовірним вироком, до церковного суду, де як методи суду, так і вироки були більш м’якими.
Покаянні псалми^[ru] — група із семи псалмів (6, 31, 37, 50, 101, 129, 142) що отримали свою назву за висловлені в них відчуття покаянного сокрушения о гріхах та бажання избавления від покарання за них

Примітки

↑ Псалми покаяння: 6, 31, 37, 50, 101, 129, 142
↑ L'original hébreu provient du site Sefarim, du grand rabbinat de France.
↑ Lesen im Bibeltext. www.bibelwissenschaft.de (нім.). Das wissenschaftliche Bibelportal der deutschen Bibelgesellschaft. Процитовано 12 серпня 2019.
↑ Psalms. www.fourmilab.ch. Процитовано 9 серпня 2019.
↑ Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
↑ вот, истину возжелал Ты во всех и в потаённом [уголке] сердца мудрость дашь познать мне
↑ (8) Sieh: an Wahrheit im Verborgenen hast du Gefallen, und im Geheimen lehrst du mich Weisheit. Kraus, op.cit., S. 539.
↑ Kraus, op.cit., S. 544—545.
↑ См. в переводе Г. И. Крауса, похоже — у А.Росса: «…you desired truth in the secret parts, and in the hidden part you caused me to know wisdom» (Ross, op.cit., p. 174).
↑ Gunkel H. Die Psalmen. 4te Aufl. Göttingen, 1926, S.227.

Джерела і література

John Caldwell: «Miserere», Stanley Boorman, «Sources: MS», Stanley Sadie, «Mozart, Wolfgang Amadeus»; Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed November 25, 2006).
Patrick Macey. Bonfire Songs: Savonarola's Musical Legacy. — Oxford : Clarendon Press, 1998. — ISBN 0-19-816669-9.
Юцевич Ю. Є. Мізерере // Словник-довідник музичних термінів.
Левик Б. В. Miserere // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)