Пружанський повіт (Російська імперія)

Пружанський повіт
Герб повіту
Губернія	Гродненська губернія
Центр	Пружани
Створений	1795
Площа	333 512 (3643.6 км²) (1897)
Населення	139 100 осіб (1897)
Густота	38.2 осіб / км²
Попередники	Річ Посполита
Наступники	Польща Поліське воєводство

Пружанський повіт (біл. Пружанскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії. Адміністративний центр — місто Пружани.

Підпорядкування

• Утворений у 1795 році у складі Слонімської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
• 1797 року відійшов до Литовської губернії.
• 1801 року передано до складу Гродненської губернії.
• 1918, квітень — повіт увійшов до Волинської губернії Української держави, 15 листопада переданий до Холмської губернії.

Склад

Станом на 1886 рік налічував 241 сільську громаду, 414 поселень у 22 волостях. Населення — 93 767 осіб (46787 чоловічої статі та 46980 — жіночої), 7 885 дворових господарств^[1].

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	126345	70265
Приватної власності	97608	27626
Казенної власності	106653	1066
Іншої власності	2906	1201
Загалом	333512	100158

Адміністративний поділ

Волосний поділ станом на 1886 рік:

№	Назва	Центр	Населення	Кількість дворів	Площа, десятин	Площа орної землі, дес.	Кількість поселень (сільських громад)
1	Байківська	Полеукішки	2223	186	5927	2978	11 (7)
2	Березька	Картуз-Береза	7476	589	17902	6470	20 (11)
3	Біловезько-Олександрівська	Біловіж	3686	515	10038	6319	59 (11)
4	Великосільська	?	2537	218	5809	2798	6 (7)
5	Городечнянська	Щерчеве	2923	235	11888	4738	12 (18)
6	Добучинська	Огородники	2922	304	6970	4062	8 (7)
7	Котранська	?	1971	152	8412	2937	11 (7)
8	Линівська	?	2741	203	6919	3059	7 (5)
9	Малецька	?	4800	335	10922	4973	15 (13)
10	Масіївська	?	4924	703	10304	5574	51 (10)
11	Матвіївська	?	1619	124	6891	2093	8 (5)
12	Михайлівська	Шані	5208	464	15792	6484	18 (11)
13	Мурав'ївська	Матяса	6151	460	17868	9011	24 (23)
14	Никитська	Смоляни	2547	203	6639	3558	11 (8)
15	Носковська	?	4587	397	11361	5174	29 (18)
16	Ревятицька	?	4227	336	10889	4396	16 (13)
17	Рудницька	?	4214	341	7529	3677	15 (15)
18	Селецька	?	7409	499	17280	6083	28 (17)
19	Старуновська	?	3937	431	10100	3171	27 (12)
20	Сухопільська	?	7089	622	20785	7735	22 (18)
21	Черняківська	?	1885	137	8038	2033	9 (7)
22	Шерешевська	?	7188	440	6179	2793	7 (3)

Станом на 1913 рік у повіті було 19 волостей^[2].

Населення

Повіт знаходився на межі української етнічної території. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, значну частину населення повіту стоновили українці^[3].

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 86,5 %, євреїв — 9 %, поляків — 3 %, німців — 0,7 %, татар — 0,03 %^[4].

За переписом 1897 року чисельність населення становило 139 074 особи^[5]. У повітовому місті Пружани проживало 7 633 мешканці^[6]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року^[5]:

Мова	Осіб	Відсоток
білоруська	104988	75,5 %
єврейська	17797	12,8 %
українська	9278	6,7 %
російська	4182	3,0 %
польська	1936	1,4 %
німецька	392	0,3 %
татарська	183	0,1 %
інші	318	0,3 %
Разом	139 074	100 %

Відомі особи

• Крупський Йосип Григорович

Примітки

1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
2. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 361. (рос. дореф.)
4. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 156. (рос. дореф.)
5. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
6. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
• Prużański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 111. (пол.) (пол.)