PROFILBARU.COM

**Проєкт Папа**
Проєкт Папа
англ. Project Pope
Жанр	науково-фантастичний роман
Форма	роман
Автор	Кліффорд Сімак
Мова	англійська
Опубліковано	1981
Країна	США
Видавництво	Ballantine Booksd
Художник обкладинки	Ровена Морріл

«Проєкт Папа» (англ. Project Pope) — науково-фантастичний роман Кліффорда Сімака, вперше опублікований 1981 року.

У 1982 році роман був номінований як на премію «Г’юго» за найкращий роман, так і на премію «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман.

Цей роман досліджує дихотомію між знаннями та вірою.

Зміст

На необжитій планеті «Кінець Нічого» на краю Галактики група роботів та їхніх помічників створюють релігійну установу під назвою «Ватикан 17». Ця група бере участь у секретному проєкті зі створення непогрішимого Папи, суперкомп'ютера, що містить усі знання, які можна отримати з цього Всесвіту та інших вимірів.

Інформацію збирають люди-екстрасенси, які називаються «слухачами», що можуть подумки подорожувати на інші планети та виміри. Їхній досвід записується на «кубах знань» і зрештою передається Папі. Ґрунтуючись на засвоєнні Папою всіх знань, як про матеріальні, так і про духовні питання, роботи сподіваються заснувати справді універсальну релігію.

Релігійна криза виникає, коли Мері — одна із їхніх «слухачів», стверджує, що знайшла рай. «Фанатична фракція» роботів наполягає на канонізації Мері. Поміркована фракція роботів сумнівається в автентичності раю Мері. Ватикан побоюється припинення пошукової програми. Мері хворіє, нею опікується новоприбулий лікар Джейсон Тенісон. Він зближується з Джил Робертс, репортеркою, яка хоче написати офіційну історію колонії.

Під час дослідження околиць Джейсон зустрічає відлюдника Томаса Декера, якого зазвичай супроводжує Шепіт. Шепіт є представником виду аборигенів планети. Він має можливість розмовляти з Декером і незабаром з’ясовує, що йому легше телепатично спілкуватися з Джейсоном та Джил, ніж з Декером.

Декер каже Джейсону, що, можливо знає, де знаходиться рай Мері. Незабаром Декера вбиває один із роботів фракції фанатиків, щоб зберегти місцезнаходження в секреті. Джейсон, Джил і Шепіт дізнаються місце розташування раю Мері від осіб-рівнянь з іншого виміру. В «раю» вони зустріли кількох інопланетян, у тому числі тріаду інопланетян: що складається з снопа з 13 очима, бульбашки на ім’я Смокі та м'ячика-восьминога Плюха. Там вони також зустрічають Декера, точніше його двійника. «Рай» Мері виявляється авторитарним центром галактичних досліджень, який збирає фізичні зразки форм життя з усієї Галактики. Джейсон та інші намагаються повернутися до Ватикану з доказом того, що рай Мері не справжній.

Група переміщується назад на «Кінець Нічого», включаючи тріаду інопланетян, таким чином надаючи доказ того, що рай Мері не є справжнім. Кардинали у Ватикані приймають ці докази, і Пошукова програма відновлюється.

Персонажі

Томас Декер — людина, мандрівник, аварійно приземлилася на планеті, живе самітником в лісі
Доктор Джеймс Тенісон – людина, втікач від помсти, новий лікар у «Ватикані 17»
Джил Робертс – людина, журналістка-розслідувачка, пише історію про маловідомий «Ватикан 17» та їхні проєкти
Шепіт — «пильовик», істота, фізична форма якої схожа на хмарку блискучого пилу і яка може спілкуватися телепатично
Екуаєр – людина, керівник пошукової програми Ватикану
Мері – людина, «слухач», здатний ментально мандрувати в інші світи та виміри
Кардинал Енох Теодосій – робот, кардинал Ватикану 17, медіатор між фанатичною фракцією роботів і прихильниками Програми пошуку

Використання знань

В романі різні персонажі використовують накопичення знань для різних цілей: для власного задоволення, побудови віри, захоплення влади та ін.

Шепіт — полює на знання інстинктивно для власного задоволення;
Особи-рівняння — генерують знання, не мають можливості застосувати їх, але дуже хочуть;
Папа — узагальнює знання, сумнівається в побудові універсальної релігії;
Керівники «раю» — збирають знання для захоплення Галактики;
Прихильники Програми пошуку: Екуаєр, Теодосій та інші старі роботи з Землі — збирають знання для побудови універсальної релігії;
Фанатична фракція: Мері, молоді роботи побудовані на «Кінець Нічого» — не бачать потреби в накопиченні знань.