Приз Європи (фр.Prix de l'Europe) — це відзнака, заснована в 1955 році Парламентською асамблеєю Ради Європи у Страсбурзі[1]. Її присуджують щорічно одному або декільком муніципалітетам, які доклали значних зусиль для поширення ідеалу європейської єдності[2].
Кожне місто чи муніципалітет, які прагнуть отримати Премію Європи, мають послідовно брати участь в конкурсах на наступні нагороди:
Нагорода допомагає містам і муніципалітетам стати помітнішими на європейській арені та налагодити зв’язки з іншими муніципалітетами. Переможці також отримують чек на 20000 євро, що дає можливість багатьом молодим людям відвідати європейські інституції у Страсбурзі.[1]
Щороку в березні або квітні підкомітет Призу Європи, що складається з членів Парламентської Асамблеї Ради Європи, визначає свій вибір і подає його на затвердження Комітету з питань соціальних, та культурних питань. здоров'я та іншого розвитку Парламентської Асамблеї. З січня 2014 року саме німецький політик Аксель Фішер[en] є президентом підкомітету Призу Європи.
Також існує Асоціація міст-переможців Призу Європи[2]. Заснована в 1984 році, вона складається з міст-лауреатів Призу Європи, організує зустрічі щонайменше двічі на рік. Очолювана одним із лауреатів Призу, вона формує платформу для дискусій, дебатів та обміну досвідом для муніципалітетів та охоплює широке коло питань: молодь, освіта, мігранти, соціальні права, громадський транспорт, зміна клімату, відновлювальні джерела енергії тощо.[1]