Перша згадка населеного пункту датована XV-XVI століттям.
Поховання сарматського царя
Поховання сарматського царя
У кургані біля села Пороги 1984 року археологічна експедиція під керівництвом Б. І. Лобая дослідила багате поховання сарматського вождя І століття н. е. Поруч із черепом знайдено золоту гривну і срібний келих, на правиці — золотий браслет, на грудях — бронзову та срібну фібули. Каптан небіжчика підперезувався поясом із золотими застібками, а на стегнах було знайдено золоті прикраси портупейного поясу, до якого підвішували прикрашений золотом меч. У поховання поклали лук і стріли, залізний кинджал та амфори з вином. Завдяки знакам-тамгам на келиху, мечі, гривні та поясах поховання пов'язують із сарматським царем Інісмея (правив у 80-ті роки н. е.)[1][2].
Єврейське кладовище
У селі знаходиться старе єврейське кладовище — там поховано Борха Рабиновича, правнука засновника хасидизмуБаала Шем Това. За розповсюдженою серед місцевих версією, кладовищу 300—400 років. Але у вінницькому обласному архіві стверджують, що воно з'явилося наприкінці XIX століття. Є документи, які підтверджують, що землі під нього виділили саме тоді[3].
Могилу Борха Рабиновича знайшли 2002 року. Тоді в село приїхали представники хасидів з США та Ізраїлю. Організували пошукові роботи, на які пішло близько восьми місяців[3].
Незалежна Україна
Фрагмент польської історичної карти кінця 19 століття. Село Пороги (Porohy) знаходиться праворуч від Кременчука (Jampol). Історик Сергій Бурковський пояснює, що для створення цієї карти використовувались джерела карти 15 і 16 століть.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Ямпільської міської громади.[4]
17 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу Могилів-Подільського району[5].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 858 осіб, з яких 374 чоловіки та 484 жінки.[6]
Поро́ги // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.737
