* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 29 лютого 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 29 березня 2022.
Поль Лабі́ль Погба́ (фр. Paul Labile Pogba; нар. 15 березня 1993, Ланьї-сюр-Марн, Франція) — французький футболіст гвінейського походження.
Погба почав свою футбольну кар'єру в аматорських клубах Парижа «Руассі-ан-Брі» та «Торсі», після чого 2007 року приєднався до професійного клубу «Гавр». За цей клуб Поль виступав протягом двох років, доки не перебрався до Англії, де став виступати за «Манчестер Юнайтед». Після трьох років, проведених у складі «Юнайтед», за які він провів лише 7 матчів за основну команду, в липні 2012 року перейшов у італійський «Ювентус» на правах вільного агента. Саме в «Юве» молодий футболіст став по-справжньому знаменитим. За чотири роки, влітку 2016, Погба повернувся до Манчестера, що коштувало МЮ рекордні для світового трансферного ринку 110 мільйонів євро.
Автор переможного голу Чемпіонату світу 2018 року, фіналіст Євро-2016 у складі збірної Франції.
Поль розпочав свою футбольну кар'єру в 6 років, граючи в школі клубу «Руассі-ан-Брі», що знаходилася на відстані кількох миль від його рідного містечка. Відігравши там 7 сезонів, він приєднався до «Торсі», де провів 1 сезон, причому грав він як капітан. Пізніше його помітили селекціонери клубу «Гавр», до якого він перейшов 2007 року. Його чудова гра за молодіжний склад «Гавра» привернула увагу провідних клубів Європи — англійських «Арсенала» і «Ліверпуля», а також італійського «Ювентуса».
6 жовтня 2009 року трансфер Погба в «Манчестер Юнайтед» був офіційно узгодженим. Вперше Поль одягнув футболку «червоних дияволів», граючи за юнацьку команду (до 18 років) в матчі проти «Кру Александра». Дебют для молодого француза виявився не дуже вдалим — його команда зазнала поразки із рахунком 2:1. У листопаді 2010 року Погба отримав запрошення в резервну команду клубу «Манчестер Юнайтед», за яку дебютував 2 листопада 2010 року в матчі проти «Болтон Вондерерс», що завершився перемогою для манчестерського клубу з рахунком 3:1. З тих пір Поль успішно виступав у складі академії «Юнайтед», виходячи на поле з перших хвилин і нерідко забиваючи голи.
19 лютого 2011 року Погба та 3 інші гравці клубної академії були дозаявлені головним тренером «Манчестер Юнайтед» сером Алексом Фергюсоном в основний склад перед грою 5 раунду «Кубка Англії» проти «Кровлі Таун». Перед матчем Поль отримав 42 номер. Правда, в цьому матчі він так і не вийшов на поле, просидівши всю гру на лаві запасних. Його дебют в основній команді МЮ, причому з перших же хвилин, відбувся 20 вересня 2011 року в матчі Кубка Футбольної ліги проти «Лідс Юнайтед». 25 жовтня він провів свій другий матч за «Юнайтед» у матчі 4 раунду Кубка ліги проти «Олдершот Таун».
31 січня 2012 року Поль дебютував за «Юнайтед» у Прем'єр-лізі в матчі проти «Сток Сіті», вийшовши на заміну замість Чичаріто. 11 березня провів свій другий матч у Прем'єр-лізі, замінивши Пола Скоулза в грі проти клубу «Вест Бромвіч Альбіон».
3 липня 2012 року головний тренер «Манчестер Юнайтед» сер Алекс Фергюсон повідомив, що Погба більше не є гравцем «червоних дияволів» у зв'язку із закінченням свого контракту і небажанням підписувати нову угоду з клубом.
27 липня 2012 року Поль пройшов медобстеження в «Ювентусі», а 3 серпня трансфер був офіційно завершеним, коли стало відомо про те, що Погба підписав із «Юве» чотирирічний контракт. Вже 1 серпня француз дебютував за новий клуб у товариському матчі проти «Бенфіки», замінивши на 78 хвилині Андреа Пірло. В офіційних матчах за «Ювентус» Поль дебютував у Серії А, в матчі проти «К'єво». 20 жовтня 2012 року, вийшовши на заміну в грі проти «Наполі», француз забив свій перший гол за «зебр» у матчі, що закінчився перемогою «Юве» з рахунком 2:0. 19 січня 2013 року Погба вперше в житті відзначився дублем, причому дуже ефектним, забивши в домашньому матчі проти «Удінезе» два дивовижних гола. 10 березня 2013 року Поль Погба знову відзначився, віддавши гольову передачу на Емануеле Джаккеріні в матчі проти «Катанії». Погба став другим гравцем в історії «Ювентуса», який забив п'ять і більше м'ячів у Серії A віці 19 років (першим був Алессандро Дель П'єро)
5 травня 2013 року Погба в матчі Серії А здійснив плювок в бік захисника «Палермо» Сальваторе Ароніки[2], за що був дискваліфікований до кінця сезону[3].
Новопризначений тренер «Манчестер Юнайтед» Жозе Моурінью домігся повернення гравця в англійський клуб за рекордну у світі (2016) суму трансферу у €110 млн (£89 млн). Погба підписав з Манчестер Юнайтед п'ятирічний контракт з опцією продовження ще на один рік. Цей перехід назвали «Pogback».[4]
У чемпіонаті Англії 2018/19 Погба став ключовим гравцем «Манчестер Юнайтед». Він — найкращим у клубі за забитими м'ячами (13) та результативними передачами (9), лідер команди за кількістю ударів і передач.
У червні 2019 р. видання Marca повідомило про бажання 26-річного Погба перейти до мадридського «Реала»[5]. Він назвав виступи за «королівський клуб» мрією будь-якого футболіста. Зазначалося, що «МЮ» виступив проти трансферу та включив француза до заявки на матчі передсезонного турне[6].
Протягом літа 2019 ЗМІ неодноразово заявляли про інтерес головного тренера «Реала» Зінедіна Зідана до кандидатури Погба. 18 липня стало відомо, що керівництво клубу попросило французького тренера почекати із запрошенням півзахисника[7], але за два дні Зінедін Зідан прокоментував виданню AS чутки так: «Деталями поділитися не можу, але у „Реала“ є план з приводу Погба»[8]. У 2024 отримав дискваліфікацію на чотири роки за вживання допінгу. Дискваліфікація розпочалася 11 вересня 2023 року, коли Погба вперше (спочатку — тимчасово) був усунений від участі в офіційних змаганнях.
Станом на 19 квітня 2022 року
На міжнародній арені Погба представляє збірну Франції на всіх її рівнях, відповідно до віку. Разом з юнацькою збірною країни він їздив як капітан на ЮЧЄ-2012, що проходив в Естонії, зайнявши на турнірі 3-е місце і забивши 2 м'ячі в 4 зіграних матчах чемпіонату. У складі збірної Франції відправився на чемпіонат світу 2014 року, там був важливою фігурою в команді Дідьє Дешама і був визнаний найкращим молодим футболістом турніру.
За два роки був ключовим півзахисником французів на домашньому для них чемпіонату Європи 2016 року, на якому вони дійшли фіналу змагання, проте здобули лише «срібло». Відіграв повністю усі сім матчів збірної на континентальній першості.
Переможець чемпіонату світу 2018 року.
Станом на 29 березня 2022 року
Ще граючи в резервному складі «Манчестер Юнайтед», Погба серед решти гравців академії виділявся своєю технічністю, потужністю і креативністю. Поль також відзначається умінням добре обробити м'яч, володіє поставленим ударом з підкруткою.
1 Перін (в) · 2 Кошта · 3 Бремер · 4 Гатті · 6 Келлі · 5 Локателлі (к) · 7 Консейсан · 8 Копмейнерс · 9 Влахович · 10 Їлдиз · 11 Гонсалес · 12 Вейга · 14 Мілик · 15 Калулу · 16 Маккенні · 17 Аджич · 19 Тюрам · 20 Коло Муані · 22 Веа · 23 Пінсольйо (в) · 26 Дуглас Луїс · 27 Камб'язо · 29 Ді Грегоріо (в) · 32 Кабаль · 37 Савона · 40 Рухі · 51 Мбангула · Тренер: Тьяго Мотта