Пиломатеріа́ли — пиляна деревна продукція[1] певних розмірів та якості, яка має щонайменше дві плоскопаралельні пласті[2], отримана шляхом розпилюванняколод.
Їх класифікують за породами, геометричною формою поперечного перерізу, характером обробки, місцерозташуванням матеріалів у колоді, розташуванням пластей дощок по відношенню до напряму річних шарів деревини, призначенням, розмірами, якістю деревини.
Калібрований пиломатеріал — пиломатеріал (заготовка), висушений і оброблений до заданого розміру[2].
Класифікація
Круглий лісоматеріал — це колоди довжиною від 4 до 5,5 м з інтервалом через 0,5 м і діаметром 8-14 см , 14-24, 24 см, і більше. Для розпилювання використовують круглий лісоматеріал діаметром від 14 см і більше[3].
Пластини — це розпиляні вздовж колоди на дві рівні частини. Якщо пластини розпиляти вздовж ще на дві рівні частини — одержують четвертини[3].
Дошки — основний вид пиломатеріалів. Ширина їх повинна бути не менш як удвічі більшою товщини[3]. Товщина дощок від 8 мм до 100 мм. Дошки бувають обрізними і необрізними, нефрезованими і фрезованими.
Обаполи — відходи первинної деревообробки, сировина що має внутрішню пропиляну, а зовнішню непропиляну або частково пропиляну поверхню.
Бруски мають товщину не більшу 100 мм. Ширина бруска може бути більша від товщини не більше як вдвоє[3]. Товщина і ширина брусків не перевищує 100 мм.[3] Вони бувають обрізані з усіх боків — чотирикантові, і обрізані лише з двох боків — двокантові[3].
Бруси — пиломатеріал товщиною і шириною 100 мм і більше[2].
Заготовки — це пиломатеріали з дощок або брусків, порізані і підібрані за товщиною відповідно (з припуском на обробку) до розміру майбутніх деталей[3].
↑ абвДСТУ 2148-93 Пилопродукція. Терміни та визначення.
↑ абвгдежиІ. М. Чернов. Порадник сільського умільця — К.:Урожай, 1983
Джерела
Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил
Е. И. Захарова «Лесопильное производство», издание 2-е исправленное и дополненное, «Высшая школа» Москва 1968 320 ст.