Петар Прерадович

Петар Прерадович
хорв. Petar Preradović серб. Петар Прерадовић
Петар Прерадович
Народився	19 березня 1818(1818-03-19) Грабровниця, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія, Австрійська імперія
Помер	18 серпня 1872(1872-08-18) (54 роки) Фарафельд, Відень, Австро-Угорська імперія
Поховання	Мирогойське кладовище
Громадянство	Австро-Угорська імперія
Національність	хорват (за походженням серб)
Діяльність	військовий діяч, поет
Alma mater	Терезіанська академія
Знання мов	хорватська[1][2]
Військове звання	генерал австро-угорської армії
Конфесія	католицизм
Діти	Zora Preradović^d
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Петар Прерадович (хорв. Petar Preradović, серб. Петар Прерадовић, нім. Petar von Preradović; 19 березня 1818, Грабровниця, тепер громада Пітомача, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія — 18 серпня 1872, Фарафельд біля Відня, Австрія) — хорватський військовий діяч, генерал австро-угорської армії, поет. Самовизначався як хорват.^[3]

Життєпис

Дитинство і шкільні роки Петар Прерадович провів в Грубишно-Полє (жив його батько).

Після смерти батька турботу про освіту Петара взяло на себе військове управління, відправивши його на навчання в Терезіанську військову академію.

В роки навчання в академії Петар Прерадович почав писати вірші німецькою мовою зі значним впливом романтизму. Після знайомства з Іваном Кукулевичем Сакцинським зацікавився хорватської культурою, став писати рідною — хорватською мовою.

Більшу частину життя Петар Прерадович провів за межами батьківщини, літературною діяльністю займався лише настільки, наскільки дозволяла військова служба.

Петар Прерадович був похований у Відні, 1879 року останки поета, військовика були посмертно перенесені на Заґребський цвинтар Мірогой.

Статуя Петра Прерадовича на площі Прерадовича («Квіткова площа») в Заґребі

.

Твори

• Das Uskoken-Mädchen (Uskočka djevojka), 1841;
• Zora puca, bit će dana, 1844^[4];
• Prvenci, Zadar, 1846;
• Putnik, 1846^[5];
• Nove pjesme, 1851;
• Prvi ljudi (епос), 1862;
• Vladimir i Kosara (епос);
• Kraljevic Marko (драма);
• Slavenski Dioskuri;
• An mein Vaterland (Mojoj domovini);
• Pozdrav domovini;
• Pjesnička djela, Zagreb, 1873;
• Zivot i pjesme, 1909;
• «Pustinjak» (роман).

Переклад українською

Український переклад поезії Петара Прерадовича здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році, перекладав й Володимир Масляк^[6].

Могила Прерадовича на Мірогою (Загреб)

.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
3. Petar Preradović, Milivoj Šrepel, Izabrane pjesme: uvod napisao Milivoj Šrepel: sa slikom pjesnikovom , Видання Матиці хорватської, Загреб, 1890. (хор.)
4. Стаття хорватської Вікіпедії. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 6 липня 2011.
5. Стаття хорватської Вікіпедії. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 6 липня 2011.
6. І. Боднарук Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник. — Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с., іл. — С. 101.

Література

• Fališevac Dunja,Nemec Krešimir, Novaković, Darko Leksikon hrvatskih pisaca. — Zagreb: Školska knjiga d.d, 2000. — ISBN 953-0-61107-2. (хор.)
• A. Stamać Preradović Petar von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2, S. 264 f. (нім.)
• Jezic S. Ilirska antologia. — Zagreb, 1934. (хор.)
• «Иллиризм и сопротивление мадьяризации» // Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян». — Т.1. Часть II. (рос.)