Розрізняють глибокий і вимушений спокій. Перший зумовлений певним поєднанням внутрішніх факторів і їх взаємодією з середовищем, другий — різкими відхиленнями зовнішніх факторів від нормальних умов життя. Іноді виділяють органічний спокій, який пов'язують із змінами в нуклеїновому і білковому обміні; вихід з такого спокою обумовлює нормальний ріст рослин та насіння навесні. Глибокий спокій пов'язують із загартовуванням рослин та їх морозостійкістю. Стан спокою є відносним і зовні не завжди легко виявляється (наприклад, влітку у зовні не змінних бруньках і цибулинах). Приклад спокою — зимовий стан дерев після листопаду і визрівання пагонів. Насіння багатьох рослин здатне до тривалого спокою, який зумовлює їх тривале збереження в ґрунті. У стані спокою знаходяться бульби картоплі, завдяки чому не відбувається їх проростання після прибирання. Багато тропічних рослин в стані спокою переживають посушливі сезони. Для зняття спокою у насіння кісточкових та деяких інших рослин, що мають тривалий період спокою, застосовують стратифікацію насіння і скарифікацію насіння, а у пагонів — вигонку рослин. Для затримки в стані спокою бульб картоплі їх обробляють ефіром a-нафтіоцетової кислоти та іншими речовинами.
Література
Власенко М. Ю., Вельямінова-Зернова Л. Д., Мацкевич В. В. Фізіологія рослин з основами біотехнології. — Біла Церква, 2006. — 504 с.
Злобін Ю. А. Курс фізіології і біохімії рослин: Підручник. — Суми: ВТД «Універсальна книга», 2004. — 464 с.
Кузнецов В. В., Дмитриева Г. А. Физиология растений. — М.: Высш.шк. 2006. — 504 с. (рос.)
Медведев С. С. Физиология растений: Учебник. — СПб: Изд-во: С.-Петерб. ун-та. — 2004. — 336 с. (рос.)