PROFILBARU.COM

Історія української літератури
Періодизація української літератури

Давньоукраїнська література (ХІ-XVIII ст.)

Новітня українська література (кінець XIX—2-га пол. XX-го ст.)

Сучасна українська література (від кінця XX-го ст. до сьогодні)

Періодизація української літератури — це поділ на періоди історії української літератури. За різними авторами (Д. Чижевський, І. Франко) періодизація подається по-різному. Загальноприйнятим є поділ історії української літератури на три періоди: давня (до кінця XVIII ст.), нова (XIX—початок XX ст.) та новітня (1917—дотепер)^[1].

Періодизація за різними авторами

Різні українські автори та дослідники подавали періодизацію української літератури по-різному. Спосіб подання періодизації залежав від їхніх підходів та методології до вивчення історії української літератури.

Періодизація за С. Єфремовим

Поділ на періоди історії розвитку української літератури за Сергієм Єфремовим подано у його праці «Історія українського письменства»^[2], опублікованій уперше в 1911 році. Сергій Єфремов наводить соціологічну періодизацію, яка ґрунтується на періодах історії України:

І. Доба національно-державної самостійності до з'єднання з Литвою й Польщею (кін. XIV ст.);
ІІ. Доба національно-державної залежності, але з повсякчасними спробами вернути втрачену волю (кін. XIV — кін. XVIII ст.);
ІІІ. Доба національного відродження (кін. XVIII — XX ст.).

Подібна концепція згодом використовувалася у радянському літературознавстві^[3].

Періодизація за Д. Чижевським

Підхід до поділу історії української літератури на періоди авторства Дмитра Чижевського є естетичним. Цю концепцію описано у праці «Історія української літератури»^[4]; згідно з нею, історія української літератури поділяється на дев'ять періодів:

І. Доба монументального стилю — XI ст.
II. Доба орнаментального стилю — XII-XIII ст.
III. Переходова доба — XIV-XV ст. (від цього часу залишилося надто мало пам'яток, які, до того, є великою мірою компілятивними творами або творами, що стоять на окраї літератури).
IV. Ренесанс та Реформація — кінець XVI ст.
V. Бароко — XVII-XVIII ст.
VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст.
VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст.
VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. Представники цієї течії працювали безперервно аж до революції.
IX. Символізм — початок XX ст.

Періодизація за І. Франком

Іван Франко вивів свою концепцію періодизації історії української літератури на засадах культурно-історичної школи (повнота та різносторонність, твори як документи духовного життя певної епохи). Ним було введено узагальнену концепцію періодизації української літератури. Іван Франко виділив три епохи:^[5]^[6]

I. Староруська (XI—XV ст.);
II. Середньоруська (XVI—XVIII ст.);
III. Новочасна (XIX ст.).

Періодизація за М. Возняком

Періодизація історії української літератури за Михайлом Возняком схожа на підхід Івана Франка. Михайло Возняк виділив такі періоди:^[7]

Давній;
Середній;
Новий.

Сучасна періодизація історії української літератури

Згідно з «Літературознавчою енциклопедією» (2007)^[1], сучасний підхід до періодизації історії української літератури є апробований Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Цей підхід поділяє історію української літератури на такі три періоди