PROFILBARU.COM

	Парана
Особисті дані
Народження	21 березня 1942 (82 роки)
	Камбара[d], Парана, Бразилія
Зріст	173 см
Вага	69 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парана.

Адемір де Баррос (порт.-браз. Ademir de Barros, нар. 21 березня 1942, Камбара), відоміший під прізвиськом Парана (порт.-браз. Paraná) — бразильський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. Відомий за виступами в клубі «Сан-Паулу», в складі якого став дворазовим переможцем Ліги Пауліста, а також у складі національної збірної Бразилії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1966 року.

Клубна кар'єра

Парана народився у сім'ї футболіста Анісіо Барроса^[1], визнаного кращим футболістом північної Парани у 1949 році.^[2] Він мав шість братів і сестер.^[3] З 9 років він грав у місцевій команді, зібраній із хлопчаків, які жили неподалік.^[4] У 1954 році він з батьками перебрався до міста Сорокаба.^[1]^[4] З раннього дитинства Парана також працював, допомагаючи батькам, працюючи в типографії місцевої газети «O Cruzeiro do Sul».^[2]^[4] Він розпочав грати в місцевому футбольному клубі «Сан-Бенту»^[1], куди його рекомендував головний редактор газети Одаїр Сансон.^[5] Дещо пізніше він розпочав грати за фабричну команду «Теба», де він влаштувався працювати маляром.^[2]^[3] У 1959 році журналіст газети «A Gazeta Esportiva» Ауреліо Белотті, який був другом його дядька, допоміг Парані пройти перегляд у клубі «Корінтіанс». Після перегляду матчу в молодіжній команді тренер «Корінтіанса» сказав, що Парана їм сподобався, та щоб він переходив до їх клубу. Коли Парана після душу підійшов до шафи зі своїми речами, то побачив, що в нього вкрали бутси. Після цього гравець зібрав свої речі та більше не приїздив до цього клубу.^[2] У віці 17 років Парана повернувся до «Сан-Бенту», та підписав з ним свій перший професійний контракт.^[2] У 1963 році він допоміг клубу уперше в історії вийти до вищого дивізіону чемпіонату штату Сан-Паулу.^[3] У 1965 році, у своїй останній грі за клуб проти «Прудентини», Парана зробив настільки серйозне порушення правил, що відразу ж пішов із поля, навіть не дочекавшись реакції арбітра зустрічі.^[6]

17 лютого 1965 года Парана перейшов до клубу «Сан-Паулу»^[3], у якому дебютував 7 березня цього ж року.^[4] При цьому у футболіста було запрошення від «Сантуса», який шукав замінуПепе, проте його зупинив дзвінок президента федерації футболу штату Сан-Паулу Жуана Мендонси Фалькао, який сказав, що якщо Парана не підпише контракту з «Сан-Паулу», то взагалі ніде не буде грати.^[6] Парана був гравцем основи команди аж до 1970 року, коли він поступово став гравцем, який виходить на заміну^[4], та витіснений з основного складу Піу.^[5] Проте в 1970 та 1971 роках футболіст виграв свої перші титули чемпіона штату Сан-Паулу. Усього за «Сан-Паулу» футболіст зіграв 394 матчі та забив 40 м'ячів.^[4]^[2]

У 1973 році Парана перейшов до клубу «Тірадентес»^[1], з якого в 1975 році перейшов до клубу «Операріо».^[2]^[5] Пізніше він повернувся до штату Парана, де грав за клуби «Колорадо» та «Лондрина».^[2] 22 серпня 1976 року Парана забив перший гол в історії стадіону «Кафе»^[4], реалізувавши пенальті в матчі «Лондрини» з «Фламенгу».^[2] Пізніше він знову грав за «Сан-Бенту», далі за клуб «Франкана»", та клуб «Барра Боніта», в якому завершив ігрову кар'єру у 1980 році.^[2]^[3]

Після завершення кар'єри гравця Парана отримав вищу освіту в області адміністрування та фізичного виховання, працював у мерії Сорокаби на посаді спортивного секретаря.^[1] Пізніше він працював футбольним тренером у спортивній школі Сентре Еспортіво де Піньєйрос.^[3] У 2005 році він заповів своє тіло для проведення наукових досліджень у медичній школі Пук в Сорокабі^[4]^[7]: «Мені ніколи не подобалась похвальна церемонія, тому я знайшов спосіб насолодитися своїм тілом після смерті. Я вважаю, що якась його частина може виявитися корисною».^[3]

Виступи за збірну

У складі національної збірної Бразилії Парана дебютував 30 червня 1965 року в товариському матчі зі збірною Швеції.^[8] На той час він конкурував за місце в збірній з Рінальдо.^[9] 4 червня 1966 года Парана забив свій перший та єдиний м'яч за національну збірну, вразивши ворота збірної Перу.^[8]

Парану включили до розширеного списку з 47 футболістів, названих Вісенте Феолою, для підготовки до участі в чемпіонаті світу 1966 року. За результатами відбору в збірній залишились 22 футболісти, серед яких був і Парана.^[4] На самій першості футболіст зіграв один матч, 19 липня 1966 року проти збірної Португалії (програного бразильцями з рахунком 1:3), цей матч став для нього останнім у футболці національної збірної. Під час підготовки до турніру вибір Парани як одного з 22 футболістів, які поїхали на чемпіонат світу, дуже різко розкритикував впливовий журналіст «Jornal do Brasil» Олдемаріо Тугінйьо. Коли футболіст повернувся на батьківщину, журналіст побачився з ним. Олдемаріо сказав Парані, що той був кращим гравцем бразильців на чемпіонаті. За це футболіст вдарив журналіста в обличчя.^[4]^[3] Пізніше до нього підійшов Карлос Насіменто, менеджер та керівник відбору гравців у збірній, з питанням: «Навіщо ти це зробив?». Тоді Парана дав йому ляща по щоці.^[5]^[3]^[6] Після цього Насіменто заявив, що півзахисник більше ніколи не буде грати за національну команду.^[4] Так і вийшло, сам футболіст пізніше заявляв, що якби не цей епізод, то він би поїхав на чемпіонат світу 1970 року в Мексику як гравець стартового складу, витіснивши з нього Рівеліно.^[4]^[7]

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 9 матчів, забивши 1 гол.

Особисте життя

Парана одружився в 1968 році на Дульсе де Олівейра Баррос.^[4]^[3] Вона померла у 2009 році у віці 59 років.^[4]^[3] У подружжя було троє дітей — Сінтія, Сібеле та Жуніор.^[3]

Титули і досягнення

Переможець Ліги Пауліста (2):

«Сан-Паулу»: 1970, 1971

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ADEMIR DE BARROS (PARANÁ) [Архівовано 2021-11-06 у Wayback Machine.] (порт.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Presença: Uma lenda do futebol sorocabano (порт.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Uma história de amor ao futebol (порт.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Paraná. Ex-ponta-esquerda do São Paulo (порт.)
↑ ^а ^б ^в ^г Paraná… o ponta-esquerda que não afinava (порт.)
↑ ^а ^б ^в Paraná completa 70 anos e recorda soco em cartola na Copa de 1966 (порт.)
↑ ^а ^б Paraná fala de soco que o tirou de Copa e diz por que doará corpo à ciência… (порт.)
↑ ^а ^б Seleção Brasileira (Brazilian National Team) 1964—1966 (порт.)
↑ Rinaldo Amorim. Ex-ponta-esquerda do Palmeiras (порт.)

Посилання

Парана (футболіст) на сайті ФІФА (англ.)

Парана на сайті transfermarkt.com (англ.)
Парана на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Парана на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)