Остапенко Олег Володимирович

Ф
Олег Остапенко
Олег Остапенко
Олег Остапенко
Особисті дані
Повне ім'я Олег Володимирович Остапенко
Народження 27 жовтня 1977(1977-10-27)[1][2] (47 років)
  Вінниця, Українська РСР, СРСР
Зріст 187 см
Вага 81 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995
1996
1996
1997—2000
2001—2003
2004—2005
2006
2007
2008
2009
2009—2010
2010—2011
Україна «Поділля» Хм
Україна «Рось»
Україна «Нива» (Бершадь)
Україна «Нива» (Вінниця)
Україна «Кривбас»
Україна «Металіст»
Азербайджан «Інтер» (Баку)
Україна «Кривбас»
Україна «Ворскла»
Вірменія «Бананц»
Україна «Іллічівець»
Україна «Оболонь»
2 (-1)
11 (-9)
1 (-3)
58 (-93)
46 (-57)
42 (-33)
1 (-0)
4 (-5)
2 (-5)
12 (-7)
2 (-5)
5 (-9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
Україна Україна U-16

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 травня 2011.

Оле́г Володи́мирович Оста́пенко (* 27 жовтня 1977, Вінниця, УРСР) — український футболіст, колишній воротар київської «Оболоні». Має досвід виступів за юнацьку збірну команди України.

Клубна кар'єра

Дорослу футбольну кар'єру розпочав в першологівому клубі «Поділля» з Хмельницького, у складі якого провів дві гри в сезоні 1994-95. Навесні 2006 року захищав ворота команди «Рось» з Білої Церкви.

Перед початком сезону 1996-97 приєднався до вінницької «Ниви», яка змагалася у вищій лізі чемпіонату України, однак того ж сезону зайняла останнє місце в турнірній таблиці і понизилася в класі до першої ліги. Починав виступи у Вінниці як резервний голкіпер, поступово завоював постійне місце у стартовому складі команди. Після 4,5 сезонів, проведених у «Ниві», отримав запрошення приєднатися до складу вищолігового криворізького «Кривбаса». Весняну частину сезону 2000-01 розпочав як основний воротар криворізької команди.

За три роки, під час зимового міжсезоння сезону 2003-04, перейшов до харківського «Металіста», який попереднього сезону вибув до першої ліги. Допоміг своїй новій команді повернутися до елітного дивізіону українського чемпіонату. Був основним голкіпером харківської команди, однак з початком сезону 2005-06 поступився місцем в основі Олександру Горяїнову і почав пошуки нового клубу.

2006 року пробував сили в азербайджанській команді «Інтер» з Баку, у складі якої відіграв лише одну гру і повернувся до України. 2007 року знову захищав кольори «Кривбаса», а у 2008 грав за полтавську «Ворсклу». В обох командах був резервним воротарем. У березні 2009 року уклав дворічний контракт з вірменським клубом «Бананц» (Єреван). Однак вже перед початком сезону 2009-10 повернувся до України і уклав однорічний контракт з іншим представником української Прем'єр-ліги, маріупольським «Іллічівцем», в якому також був резервистом.

Влітку 2010 року як вільний агент приєднався до київської «Оболоні», де розглядався резервистом молодого голкіпера Олександра Рибки[3]. Натомість з початком сезону 2010-11 саме Остапенко зайняв місце воротаря у стартовому складі команди. Однак, після 9 пропущених м'ячів у чотирьох стартових матчах чемпіонату, поступився місцем в «основі» Рибці.

З червня 2013 до 27 березня 2019 року працював тренером воротарів ФК Ворскла.

Виступи за збірні

Захищав кольори збірної команди України на юнацькому рівні. У складі збірної України U-16 1994 року виборов бронзові нагороди юнацького чемпіонату Європи серед 16-річних.

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Олег Остапенко оформив відносини з «Оболонню», новини на ua-football.com, 4 червня 2010 року. (рос.)

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!