Османська Сирія — європейська назва Леванту або Великої Сирії у 1516 — 1918[2]. Терен Великої Сирії під владою Османської імперії в її заключний історичний період мав у складі сучасну Сирію, Ліван, Ізраїль, Палестинська автономія, Йорданія і деяких райони Туреччини й Іраку.
Після завоювання Сирії османами у мамлюків на початку 16-го століття, переможці розділили країну на два еялети (провінції) Дамаск і Алеппо. Еялет Триполі був утворений в 1579 році, а пізніше еялет Адане був виділений з Алеппо. У 1660 еялет Цфат був створений і незабаром перейменований еялет Сидон.
Після реформи 1864 року еялети були перетворені на вілаєти.
Примітки
- ↑ Gaskin, James J. 1846 Geography and sacred history of Syria p.33
- ↑ The policy of Divide and Rule in Syria, A history of the Modern Middle East, Third Edition, Cleveland, Page 218