Ордолібералі́зм — німецький варіант соціал-лібералізму, який акцентує увагу на потребі у державі для досягнення вільним ринком найкращих результатів, наближених до теоретичного потенціалу.[1] Ордолібералізм став основою для створення після Другої світової війнинімецької соціальної ринкової економіки (нім.Soziale Marktwirtschaft), наслідком якого стало німецьке «економічне диво» (нім.Wirtschaftswunder). Термін «Ordoliberalism» (нім.Ordoliberalismus) вигадав у 1950 р. Hero Moeller, він походить від назви академічного журналу ORDO.[2]
Ордоліберали сповідують концепцію соціальної ринкової економіки, у який важливу роль відіграє держава з повагою до ринку, погляди на який багато у чому відрізняється від неоліберальних. Термін «неолібералізм» вжив 1938 р. на колоквіумі Волтера Ліппмана (фр.Colloque Walter Lippmann) Олександр Рюстов (нім.Alexander Rüstow), який сьогодні розглядається як представник ордолібералізму.[5]
↑Ptak, Ralf (2004). Vom Ordoliberalismus zur Sozialen Marktwirtschaft: Stationen des Neoliberalismus in Deutschland (German) . VS Verlag. с. 23. ISBN3-8100-4111-4.