Орадя (рум.Oradea; угор.Nagyvárad (Великий замок), угор.Várad (замок); нім.Grosswardein; тур.Varat) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, у Кришані, на річці Кереш, поблизу кордону з Угорщиною.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[4]
Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою Варад[5], що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.
Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.
На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс рум.Muzeul Ţării Crişurilor.
У місті мешкає 207 тис. осіб (238 тис. мешк. з передмістями) (2002), у тому числі:
1910: 69 000 (румунів: 5,6%, угорців: 91,1%)
1920: 72 000 (румунів: 5%, угорців: 92%)
1930: 90 000 (румунів: 25%, угорців: 67%)
1966: 122 634 (румунів: 46%, угорців: 52%)
1977: 170 531 (румунів: 53%, угорців: 45%)
1992: 222 741 (румунів: 64%, угорців: 34%).
Господарство
Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.
Єва Гейман (1931—1944) — єврейська дівчина, яка вела щоденник під час угорського єврейського Голокосту, у якому вона описувала своє життя під нацистською окупацією.
Анна Селеш (* 1942) — угорська і румунська актриса театру і кіно.
Лайош Біро (1880—1948) — угорський романіст, драматург і сценарист.