ο² Великого Пса є масивним надгігантомспектрального класу B3 Ia[3][8], що вказує на те, що у віці бл.7 мільйонів років[7], зоря вичерпала запаси водню у ядрі та почала спалення гелію для утворення енергії[9]. Вона має видиму зоряну величину у +3,043[2], та є однією з найяскравіших зір сузір'я. Відстань до цієї зорі оцінюється приблизно у 2 800 світлових років (800 парсек), з можливою похибкою 34 %[1].
Зоря має масу приблизно 21 M☉[7] та радіус близько 65 сонячних[6]. Імовірно у майбутньому зоря вибухне як наднова типу II (колапсом ядра)[9].
ο² Великого Пса є однією з найбільш яскравих відомих зір — її світність оцінюється бл. 220 000[6] світностей Сонця (оцінка на підставі температури зовнішньої оболонки у 15 500 K.[6].
Зоря є змінною типу α Лебедя, яка нерадіально пульсує, що спричиняє зміну яскравості з +2,93 до +3,08 видимих зоряних величин з періодом 24,44 дні[4]. ο² Великого Пса втрачає масу за рахунок зоряного вітру зі швидкістю 2 × 10−9 мас Сонця на рік (екв. 1 маси Сонця за кожні 500 мільйонів років)[10].
Хоча ця зоря розташована на ділянці розсіяного скупченняCollinder 121, малоймовірно, що вона до нього належить. Навпаки, її оптична сусідка, помаранчевий надгігант ο1 Великого Пса належить до цього скупчення з більшою ймовірністю у 23,1 %, на підставі того, що його власний рух краще узгоджується з рухом скупчення[11]. Хоча ці дві зорі розташовані на небесній сфері поруч, ο1 CMa та ο2 CMa швидше за все гравітаційно не пов'язані, бо між ними дуже велика відстань[1][9].
Історія назви
У зоряному каталозі «Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket», зоря мала назву Таніх аль Адзарі (تاني ألعذاري — taanii al-aðārii), що перекладалось лат.Secunda Virginum, тобто друга діва[12]. Разом з Адарою (ε CMa), Везеном (δ CMa) та Алудрою (η CMa) вони складають астеризмАль Адара (ألعذاري), «Діви»[13][Прим. 1]
Примітки
↑ε CMa мала назву Ауль аль Адзарі або Prima Virginum (Перша Діва), ο2 CMa — Таніх аль Адзарі (Друга Діва) та δ CMa — Талат аль Адзарі (Третя Діва).
↑ абвгGutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, т. 1, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, с. 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G
↑Wielen, R. та ін. (1999), Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions, № 35, Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg, Bibcode:1999VeARI..35....1W
↑The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 10 березня 2012, процитовано 16 січня 2012
↑Knobel, E. B. (June 1895), Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 55: 429—438, Bibcode:1895MNRAS..55..429K, doi:10.1093/mnras/55.8.429{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
