Владислав народився 3 квітня 1990 року у місті Гірське Ворошиловградської області. Почав грати футбол у «Шахтарі» з рідного міста, перший тренер — Бабешко. Потім він продовжив займатися футболом у луганському спортінтернаті, де тренером був Юрій Єлісєєв. Разом із ним у спортінтернаті грав Денис Гармаш[1]. У ДЮФЛ виступав за ЛВУФК (Луганськ) з 2003 по 2007 рік.
На початку сезону 2007/08 він потрапив у дубль луганської «Зорі», яка виступала у молодіжній першості України. Згодом Огіря став капітаном дубля «Зорі» та почав залучатися до тренувань за основний склад команди[2]. Влітку 2009 року побував на перегляді в алчевській «Сталі», але отримав травму і повернувся до «Зорі»[3].
Наприкінці травня 2010 року побував на перегляді в «Кримтеплиці», у складі команди зіграв лише 1 товариський матч[5]. У результаті до табору клубу він не перейшов через те, що керівництво відмовилося брати Владислава в оренду, бажаючи підписати повноцінний контракт.
Влітку 2011 року був орендований донецьким «Олімпіком», новачком Першої ліги. Разом з ним до «Олімпіка» перейшов Олександр Волков, також гравець «Зорі»[8]. У складі команди у Першій лізі дебютував 23 липня 2011 року у 2 турі турніру сезону 2011/12 у домашньому матчі проти «Львова» (4:0)[9], Огіря вийшов на 82 хвилині замість Кирила Дорошенка. У сезоні 2013/14 разом із «Олімпіком» виграв золоті медалі Першої ліги та право на підвищення у класі. Наступні два сезони грав у складі «Олімпіка» у Прем'єр-лізі.
У липні 2016 року став гравцем клубу «Олександрія»[10], за який виступав протягом сезону[11].
9 липня 2017 року приєднався до павлодарського «Іртиша»[12], де грав до кінця року.
У січні 2018 року підписав контракт із «Десною» (Чернігів) терміном на 2 роки[13]. У сезоні 2017/18 команда стала бронзовим призером Першої ліги та вийшла до Прем'єр-ліги[14]. Через два сезони він допоміг клубу кваліфікуватися до третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи сезону 2020/21. У 2020 році став капітаном клубу[15]. Після сезону 2020/21 продовжив контракт із чернігівською «Десною» ще на два роки. 24 червня 2021 року він покинув клуб після чотирьох сезонів[16].
26 червня 2021 року підписав контракт з житомирським «Поліссям» у Першій лізі України. Його призначили капітаном на сезон 2022/23 років. З командою у тому сезоні став переможцем Першої ліги, за що отримав звання «Майстер спорту України»[17].
На початку вересня 2008 року Огіря був викликаний Юрієм Морозом у розташування збірної України до 19 років на навчально-тренувальний збір[19]. У складі команди дебютував 6 вересня 2008 року в матчі проти Бельгії (5:2)[20], Огіря вийшов на 80 хвилині замість Костянтин Вознюка.
Владислав був одним з кандидатів на поїздку на юнацький чемпіонат Європи 2009 року, який проводив в Україні[21]. Юрій Калитвинцев включив його до розширеного списку, проте до підсумкового списку футболістів він не потрапив.
↑Луганский весельчак(рос.). Луганский футбол. 24 вересня 2010. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 28 березня 2011.
↑«Заря» дозаявила двух футболистов(рос.). Сайт болельщиков ФК «Заря» (Луганск). 24 липня 2009. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 28 березня 2011.
