Нікель (мінерал)

Нікель
Протравлений кислотою нікель-залізний метеорит
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)^[d][1][2]
IMA-номер	IMA1966-039
Абревіатура	Ni[3]
Хімічна формула	Ni
Nickel-Strunz 10	1.AA.05[4]
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія[5]
Просторова група	кристалографічна група 225^d[5]
Нікель у Вікісховищі

Нікель (рос. никель; англ. nickel; нім. Nickel n) — мінерал, самородний нікель координаційної будови — Ni. Майже повністю складається з хімічного елементу нікелю. Домішки: Co, Fe. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристали кубічні розміром до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення неправильної форми. Двійники по (111). Колір жовто-бронзовий. Знайдений у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з острова Нова Каледонія, зустрічається також у метеоритах. Назва — від шведського «nickel» — гном, злий підземний дух, який заважає гірникам (П.Рамдор, P.Ramdor, 1967).

Різновиди

Розрізняють:

• нікель-азбест (те саме, що азбест нікелистий);
• нікель-антигорит (антигорит нікелистий);
• нікель-асболан (асболан нікелистий);
• нікель арсенистий (застаріла назва нікеліну);
• нікель-вермікуліт (вермікуліт нікелистий);
• нікель-гексагідрит (шестиводневий сульфат нікелю — Ni[SO₄]•6H₂O. Склад у %: NiO — 3,90-22,57; SO₃ — 30,43-30,82; H₂O — 41,05-41,90. Домішки: FeO (6,41); MgO (3,87);CuO (2,14).
• нікель-гімніт (те саме, що антигорит нікелистий);
• нікель-девейліт (девейліт нікелистий, різновид хризотилу, який містить NiO);
• нікель-епсоміт (епсоміт нікелистий);
• нікель-кабрерит (кабрерит — різновид анаберґіту, який містить до 9,3 % MgO);
• нікель-кобальтомелан (колоїдна суміш оксидів манґану, кобальту, нікелю та алюмінію);
• нікель-лінеїт (полідиміт); нікель-магнетит (треворит);
• нікель-мелантерит (мелантерит нікелистий);
• нікель-монтморилоніт (монтморилоніт нікелистий);
• нікель-нонтроніт (нонтроніт нікелистий);
• нікель-оксид (1. — бунзеніт — оксид нікелю координаційної будови, NiO; 2. — оксид нікелю складу Ni3O4); нікель-олівін (штучний ортосилікат нікелю — Ni₂[SiO₄]);
• нікель-пірит (бравоїт);
• нікель-сапоніт (сапоніт нікелистий);
• нікель-сепіоліт (сепіоліт нікелистий);
• нікель сірий (помилкова назва айкініту);
• нікель сірчистий (мілерит);
• нікель-скутерудит (хлоантит);
• нікель стибіїстий (брейтгауптит — антимонід нікелю координаціної будови, NiSb);
• нікель телуристий (мелоніт²);
• нікель-тетраедрит (тетраедрит нікелистий);
• нікель-фальерц (тетраедрит нікелистий); нікель-хлорит (хлорит нікелистий);
• нікель-хризотил (ґарнієрит).

Див. також

• Нікель(хімічний елемент)
• Список мінералів

Примітки

1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
   d:Track:Q26224004d:Track:Q13651104
2. Ramdohr P. The wide-spread paragenesis of ore minerals originating during serpentinization (with some data on new and insufficiently described minerals) // Geologiya Rudnykh Mestorozhdenii — Москва: 1967. — Т. 1967, вип. 2. — С. 32–43. — 12 с.
   d:Track:Q87906d:Track:Q649d:Track:Q97879122d:Track:Q97892869
3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
5. mineralienatlas.de
   d:Track:Q1936589

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікель // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Нікель // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

Портал «Геологія»   Портал «Мінералогія»