Новобарово — село в Буштинській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області України.
Історія
Перша згадка у 1389 році як Wybarfalwa.
Інші згадки: 1430-Wybard, 1462-Wybarthfalwa, 1555-Wybrad. Першими відомими власниками була родина Вайнагій, пізніше родина Долгаїв та родина Комлоші. Село Новобарово знаходиться за 7 км на схід від смт Буштино, від районного центру Тячів за 16 км. Протяжність села із заходу на схід понад 4 км. Через село протікає невелика річка Сокирниця(Помийница), місцеві її називають Помийниця. Населення Новобарова складає 2008 осіб. Село Новобарове до 1944 року Уйбард (за народним Вуйбарьово) згадується в історичних довідках з XIV ст. За одними даними назва села походить від угорського Уй-Бард, що в перекладі звучить як «уй» — новий, «бард» — сокира чи частина бочки. За іншими даними назва села походить від прізвища засновника села Уйбара. Такі прізвища трапляються і тепер у Хустському районі. Село лежить на північному сході Притисянської долини, під невеликими горами Полянське(Полонинське), Осуй, Чічкув, Дубрувка, Маркуське, Чертіж, Мальово, Попиково(Чова). З півдня село межує з великим лісом Мочарь. На території села знаходиться історична пам'ятка — Вознесенський храм, який був повністю збудований та обслуговував населення села у 1910 році. Місце для будівництва церкви купив багатий бездітний селянин. Про це свідчить напис на мармуровому хресті.
Територія села займає площу 140 га.
Населення з перепису 2001 року становило 2007 осіб. Поштовий індекс - 90552. Телефонний код - 3134. Код КОАТУУ - 2124485001.
Точна дата заснування не відома, оскільки документи знаходяться у архівах Румунії чи Австрії. Стара назва (до 1939) Уйбард.
Релігія
Храм Вознесіння Господнього. 1910.
У 1751 р. в єпископській візитації згадано дерев'яну церкву св. Параскевії з двома дзвонами увінчану. Належно прикрашену образами.
У 1801 р. згадують «церков дерев'яну, громадою будовану». За шематизмом Мукачівської греко-католицької єпархії 1915 року, дерев'яну церкву в Новобарові збудували у другій половині XIX ст.
Стародавня дерев'яна церква згоріла дотла 18 червня 1908 p., зайнявшись від свічки. Згоріли всі церковні речі і 26 ікон. Врятували лише два малі дзвони, а великий — тріснув.
Теперішня церква — струнка мурована базиліка, основний камінь якої освячено 25 липня 1909 р. Для її спорудження, що коштувало більш ніж 50 000 корон і було завершене в 1910 р., багато зробив священик Теодор Ференчик. На зворотному боці іконостаса написано імена та прізвища 22 осіб, що пожертвували кошти у 1912 р. на виготовлення чудового іконостаса. Того ж року церкву освятили.
З правого боку при вході встановлено хрест з іменами людей, що дарували на церкву. Напис на хресті з лівого боку повідомляє, що місце для церкви купив Іван Мурянок у 1907 р. Окрему дзвіницю збудували перед головним фасадом церкви. З трьох дзвонів, відлитих для православної громади, найдавніший виготовив Р. Герольд у Хомутові в 1924 р., дзвін 1935 р. подарувала Юліанна Колочавин, а третій є виробом фірми «Акорд» 1937 р.
Розписи в церкві перемалювали в 1968 р. Настінним малюванням у цій церкві займався близько 1973 р. й Іван Андрішко. У 1986 р. за священика Дмитра Галаса було перебудовано дзвіницю.
У 1996 р. перекрили дах а наступного року зроблено ремонт іконостаса.
Назва
У 1995 р. назву села Новобарове було змінено на одну літеру.
Туристичні місця
- Храм Вознесіння Господнього. 1910.
- ставок Фортуна
Посилання
