PROFILBARU.COM

*Незворотність*
Незворотність;
Irréversible
Жанр	драма/трилер
Режисер	Гаспар Ное
Продюсер	Венсан Кассель
Сценарист	Гаспар Ное
У головних ; ролях	Моніка Беллуччі; Венсан Кассель; Альбер Дюпонтель; Джо Престіа; Філіпп Наон
Оператор	Бенуа Дебі і Гаспар Ное
Композитор	Томас Бангальте
Музика	Л. ван Бетховена
Кінокомпанія	StudioCanal
Дистриб'ютор	BiM Distribuzioned і Netflix
Тривалість	99 хвилин
Мова	іспанська, італійська, французька і англійська
Країна	Франція
Рік	2002
IMDb	ID 0290673

«Незворотність» (фр. Irréversible) — скандально відомий фільм французького режисера Гаспара Ное. Історія розповідається у зворотному хронологічному порядку.

Зміст

Тут фільм представлений в хронологічному порядку.

Фільм починається і закінчується фразою «Час руйнує все». Дія фільму розгортається протягом одного дня. Героїня Моніки Беллуччі Алекс розповідає своєму чоловікові Маркусу (Венсан Кассель) про дивний сон, ніби вона йде по червоному коридору, а потім він розламується навпіл. Через деякий час Алекс дізнається, що вагітна. Вони з Маркусом і колишнім хлопцем (чоловіком) Алекс П'єром йдуть на вечірку. Посварившись зі своїм чоловіком Маркусом, Алекс пішла з вечірки одна і відправилася додому. Але так і не потрапила туди. У порожньому підземному переході з мерехтливими червоними лампами її жорстоко зґвалтував і побив садист-бісексуал. Маркус і колишній чоловік Алекс — П'єр вирішують покарати ґвалтівника власними руками, вони знаходять його в гей -клубі, але плутають його з іншим, який сильніше Маркуса, і мало не ґвалтує його самого. Завадить йому П'єр — він б'є по голові до смерті вогнегасником, повністю зламавши йому лицьову частину черепа, а справжній «Солітер» весь цей час був поруч (він справа). Після чого Маркуса відправляють до лікарні, а П'єра заарештовують за вбивство. Потім фільм переходить до іншої сцени, що показує розмову між двома чоловіками. Один з них (головний герой попереднього фільму Ное «Один проти всіх») говорить, що був заарештований через те, що зайнявся сексом з власною дочкою. Чоловіки починають скаржитися щодо шуму на вулиці, який вони відразу ж приписують гей-клубу.

Ролі

Актор	Роль
Моніка Беллуччі	Алекс Алекс
Венсан Кассель	Маркус Маркус
Альбер Дюпонтель	П'єр П'єр
Джо Престіа	«Солітер» «Солітер»

Додаткові факти

Перший персонаж, якого зіграв Філіп Наон, розповідає про свої взаємини з дочкою, що можливо відсилає нас до персонажа м'ясника з фільму Гаспара Ное Один проти всіх.
Прем'єра фільму «Незворотність» відбулася 23 травня 2002 року в рамках 55-го Каннського кінофестивалю. Картина брала участь в основному конкурсі.
«Незворотність» складається з тринадцяти епізодів різної довжини, змонтованих у зворотному хронологічному порядку. Кожен епізод зроблений одним кадром, без внутрішніх монтажних склейок. Епізоди змонтовані в основному через затемнення, що створює ілюзію нерозривності дії, незважаючи на зворотну хронологію. Камера постійно рухається і зупиняється — майже на рівні підлоги — тільки в сцені зґвалтування.
Теглайн «Час знищує все» (Le temps détruit tout) — перша фраза, яка звучить у картині, вона ж з'являється на екрані у фіналі стрічки замість заключних титрів (з них «Незворотність» починається).
Фільм отримав скандальну популярність через дві сцени: дев'ятихвилинне зґвалтування (зняте одним планом) героїні Алекс (Моніки Беллуччі) і жорстокого вбивства клієнта садо-мазо-гей-клубу «Пряма кишка» (понад двадцять ударів вогнегасником по голові). При створенні цих сцен були використані цифрові технології, зокрема, кров на обличчі Алекс, геніталії ґвалтівника і роздавлений череп відвідувача «Прямої кишки» додані у фільм за допомогою комп'ютера.
Початкові епізоди фільму оформлені майже нечутним низькочастотним звуком, схожим на шум землетрусу. У багатьох людей цей шум викликає занепокоєння, легку нудоту і запаморочення. Вважається, що звукове оформлення «Незворотності» — основна причина, через яку глядачі йшли з перегляду протягом перших тридцяти хвилин стрічки. Саме на таку реакцію і розраховував режисер Гаспар Ное.
Кінострічка настільки приголомшила глядачів, що 250 осіб вийшли із залу, причому деяким з них знадобилася медична допомога. Прес-секретар пожежної частини міста лейтенант Жерар Куртель сказав: «За 25 років моєї служби такого на Каннському фестивалі ще не було. Деякі сцени цього фільму нестерпно дивитися навіть нам, професіоналам». Під час сцен зґвалтування і вбивства двадцять людей у залі знепритомніли. Критики оцінили фільм вельми нерівно, але ті, хто тієї ночі залишився в залі до кінця показу, аплодували картині стоячи.