PROFILBARU.COM

Плодова міль

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина:	Yponomeutidae
Підродина:	Yponomeutinae
Рід:	Yponomeuta
Вид:	Міль плодова

Біноміальна назва

Hyponomeuta padellus
(Linnaeus, 1758)

Синоніми

*Phalaena padella Linnaeus, 1758

Hyponomeuta diffluellus Heinemann, 1870
Yponomeuta diffluellus
Yponomeuta rhamnellus Gershenson, 1974
Yponomeuta rhamnellus

Посилання

Вікісховище:	Yponomeuta padella
EOL:	953768
NCBI:	263925

Міль плодова або ж плодова горностаєвая міль (Hyponomeuta padellus або ж Yponomeuta padellus) — метелик з родини горностаєвих молей (іпономеутид). Шкідлива комаха, пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню й інші кісточкові. Плодова міль поширена у всіх плодових зонах України і далеко за її межами. Значної шкоди завдає в садах Запорізької, Херсонської, Одеської областей та в Криму.

Опис

Метелик з розмахом крил 18-22 міліметрів, передні крила білі з 16-9 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами; задні крила попелясто-сірі. Метелик дуже подібний до яблуневої молі, але має сіру а не білу бахрому на зовнішньому краї передніх крил. Яйце розміром 0,3 міліметра, жовтувате, округле. Гусениця завдовжки 14-16 міліметрів, жовтуватосіра; голова, грудні ноги чорні. Лялечка — 8-11 мм, смугасті: голова, груди і кінець черевця забарвлені в чорний колір, решта черевця яскраво-жовтого кольору, а посередині черевця є ряд темних плям трикутної форми. Кокони плодової молі тонкі, прозорі, крізь них просвічуються лялечки, тоді як кокони яблуневої молі щільні, не просвічуються.

Лялечки молі плодової
Гусениці молі плодової

Екологія

Зимують гусениці першого віку під щитком. Наприкінці квітня вони виходять з-під щитків і відразу плетуть павутинні гнізда, з'єднуючи попарно листки, а потім об'їдають їх з країв. Розвиваються впродовж 35-45 діб, проходячи п'ять віків. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо одна від одної. Лялечки розкидано по всій гілці, де розташоване павутинне гніздо; суцільних жмутів коконів, як яблунева міль, не утворюють. Через 8-10 діб, наприкінці травня — на початку червня виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через 14-16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на 5-6 добу розпочинають відкладання яєць. Самка відкладає по 15-40 яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швидко застигає на повітрі. Плодючість — 80-100 яєць. Через 8-15 діб відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під вологонепроникним щитком до весни наступного року. Навесні гусениці пошкоджують листя і обплітають гілки густою павутиною. У разі значних пошкоджень знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок. Чисельність плодової горностаєвої молі знижують несприятливі для шкідника погодні умови й значне число ентомофагів, зазначених для яблуневої горностаєвої молі.