Походив із відомого старшинсько-шляхетського роду Милорадовичів .На хуторі Пручаї, поблизу села Сокиринці Прилуцького повіту (на той час Полтавської губернії), пройшло його дитинство.
Спочатку працював помічником присяжного повіренного в Полтавському окружному суді. Потім — мировим суддею Лубенського повіту. За доброзичливість та людське ставлення до сільських трударів отримав письмову подяку від жителів села Лукім'я (що на той час разом із селом Чирківкою і хутором Миронців налічувало 486 дворів, 2806 жителів).
Останні свої роки прожив у Литвяках, де і похований.
Наукова діяльність
Вийшовши у відставку, присвятив свій час і сили етнографії та фольклористиці. Розгляд багатьох судових справ допомагав В. Милорадовичу глибше вивчити тогочасний народний побут.
Одним із перших в Україні почав збирати та видав фольклор наймитів та сільських робітників.
Спираючись на місцеві природні й антропологічні дані, пояснив значну частину мікротопонімів історичної Лубенщини.
1903 року був обраний почесним членом Полтавської вченої археографічної комісії.
Його перша праця під назвою «Весільні пісні в Лубенському повіті» вийшла друком у журналі «Кіевская старина»1890 року[1], це були 269 пісень з докладною «паспортизацією» та коротким описом весільної обрядовості, зробленим у чіткій послідовності всього ритуалу, із фіксацією мовних особливостей говірок.[2]
Є автором більш ніж двадцяти досліджень з історії, етнографії, фольклористики України та Полтавщини, серед інших і релігійного змісту, що він їх передав до Харківського історико-філологічного товариства.
У серії праць з історії Лубенського повіту було зібрано цінні відомості з історії церков та парафій, релігійних та світоглядних вірувань місцевої людності, християнських та язичницьких відголосків, особливостей святкування релігійних свят і таке інше.
Український фольклорист, етнограф і літературознавець Микола Сумцов відзначав «величезний освітній ценз» та «добре особисте знайомство з народом» Милорадовича.
Праці Милорадовича, присвячені історії, народній культурі, народній медицині Лубенщини:
↑Пономарьов А. П.В. П. Милорадович // Українці: народні вірування, повір'я, демонологія / Упоряд., прим., біогр. нариси: А. П. Пономарьов, Т. В. Косміна, О. О. Боряк; вступ. ст. А. П. Пономарьова; Іл. В. І. Гордієнка. – 2-ге вид. – Київ: Либідь, 1991. — С. 609—612. – 640 c. – (Пам'ятки історичної думки України).
Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с., іл.— С.394.
