Маґа́дга[1] — історичний регіон та держава в північно-східній Індії. Дослівний переклад — «Країна шанувальників Сонця». Тепер це територія штатів Біхар та Джаркханд Республіки Індія. Історична держава Маґадха існувала з приблизно 12 по 4 століттях до Р.Х.
Короткі відомості
Історична держава Маґадга згадується в Атхарваведі, тож вона існувала задовго до 6 століття до Р.Х. Вона входила до числа шістнадцяти великих країн. Маґадга відіграла значну роль у становленні джайнізму та буддизму.
Столиця краю Маґадга знаходилися в місті Раджаґріха. Після 320 року вона була перенесена до Паталіпутри.
У 6—3 століттях до Р.Х. була найбільш економічно розвиненим краєм Індії, ядром, довкола якого відбувалося об'єднання давньоіндійських держав. Значне розширення території мало місце за правління раджів Бімбісари, Аджаташатру й Удайїн з династії Хар'янта. Вони воювали Ангою та Кошалою та республікою Ліччхавів. Бімбісара, сучасник будди Гаутами, сприяв розвитку буддизму і джайнізму.
Ця династія повалена Шайшунагою. Він та його спадкоємець Калашока зуміли частково розширити державу за рахунок підкорення династії Прадьйота, що правила державою Аванті.
У 4—3 століттях до Р.Х. центром імперій династій Нандів і Маур'їв. Після падіння останньої династії вступила у фазу занепаду. Спроби династій Шунга та Канва поліпшити ситуацію не принесли повноцінного успіху.
Протягом 320 – 555 років нової ери край Маґадха був центром держави династії Гупта. Нащадки цієї династії керували краєм після втрати своєї політичної незалежності як васальні правителі.
Освіта
Університети
- Наланда
- Вікрамашіла
Мови
Примітки
- ↑
| санск.
|
मगध
|
Magádha
|
Маґадга
|
| кит.
|
摩訶陀國
|
Māhēduò-guó
|
Махеду-ґо
|
| яп.
|
摩訶陀国
|
まがだこく
|
Маґада-коку
|
Джерела
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.?)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
