Марія Могилянка

Марія Амалія Могилянка
Ім'я при народженні	Maria Amalia Movilă
Прізвисько	Добра Домна[1]
Псевдо	Maria Amalia Mohylanka, Maria Movilă
Народилася	1570/1591
Померла	10.12.1638; 1642; 1643 або після Варшава
Підданство	Річ Посполита
Національність	молдованка
Місце проживання	Золотий Потік,
Діяльність	меценатка
Відома завдяки	фундаторка храмів, монастирів
Посада	староста казимезький^d
Конфесія	православна
Рід	Могили
Батько	Єремія Могила
Мати	Єлизавета Могила (Чомортань-Лозинська)
Родичі	Потоцькі, Януш Радзивілл (1612—1655) (зять)
Брати, сестри	Костянтин Могила, Олександр Могила, Анна Могила і Вишневецька Раїна
У шлюбі з	Стефан Потоцький, Миколай Фірлей
Діти	Anna Potocka^d, Петро Потоцький (староста снятинський), Ян Потоцький, Павел Потоцький і Катажина Потоцька^[d]
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

|2 = 80пкс= |3 = герб Могила =

Марі́я Ама́лія Могиля́нка, іноді Марія Могилівна^[2] (пол. Maria Amalia Mohylanka, рум. Maria Movilă, 1570^[3]/1591 — 10 грудня 1638/1642^[3]/ після 1642^[4][5]/1643 або після^[6], Варшава) — польська меценатка, фундаторка храмів та монастирів. Представниця молдовського роду Могил.

Біографія

Донька господаря Молдови (який також отримав шляхетство Речі Посполитої) Єремії Могили та його дружини Єлизевети з Чомортань-Лозинських. Сестра Раїни Могилянки та Анни^[7], двоюрідна сестра митрополита київського Петра Могили.

Інших відомостей про дитинство, юність немає.

Скарб Потоцьких-Могил

Після смерті батька 1606 р. мати Єлизавета всіма силами намагалася зберегти престол Молдови за своїми синами, братами Марії. Для надання військової підтримки залучила трьох своїх зятів — Стефана Потоцького, князів Михайла Вишневецького і Самійла Корецького. Перед молдовським походом 1612 р. війська під командуванням чоловіка Стефана Потоцького (в поході зазнав поразки, потрапив у полон) через загрозу ймовірного нападу татар чи інших ворогів на недобудований замок у Золотому Потоці^[8] перевезла родинну скарбницю з більш як 70 тисячами золотих, дорогоцінностями (разом зі скарбом лоґофетової Олени Мавроїни (десь з 1615 року дружини галицького підчашого Єжи Дидинського^[9]) — вартістю близько 1 мільйона злотих^[10]) із замку у Золотому Потоці до замку в Підгайцях, що належав чоловіку племінниці Анни — колись галицькому каштеляну, у той час руському воєводі Станіславові Ґольському (пом. 1612), який виступав гарантом повернення скарбу.

Після смерті С. Ґольського, другого шлюбу Анни Потоцької новим власником замку став Ян Ґольський (пом. 1613) — рідний брат С. Ґольського, який відмовився віддавати скарб, як і його дружина (невдовзі вдова) Зофія Ґольська із Замехова (Стадницька, пізніше Лянцкоронська, Тишкевич). Це призвело до судових процесів (тривали майже 30 років, отримали в тодішній Речі Посполитій значний резонанс). Зокрема, Марія в червні 1613 року засвідчила в гродському суді Галича, що відвезла до «склепів» Підгаєцького замку своє майно та замкнула їх на колодки, які застала розбитими^[11].

Після повернення з полону 1618 р. С. Потоцький узяв в облягу Підгайці. Для погашення вартості пропалого скарбу від З. Ґольської до Потоцьких перейшли міста Бучач, Чортків, Вербів, 23 села «бучацького ключа», срібла, клейнодів на 20 тисяч злотих.

Одруження короля Владислава IV Вази

Разом з сестрою Анною їздила до Відня зустрічати, супроводжувати в дорозі до Польщі Цецилію Ренату — доньку імператора Священної Римської імперії Фердинанда II, заручену з королем Польщі Владиславом IV Вазою^[12].

Фундації

Разом з чоловіком надавала кошти:

• на розбудову міста Золотому Потоці, зведення Золотопотіцького замку;
• для перебудови на магнатські резиденції замків у Бучачі, Чорткові, де брала участь у розбудові міст;
• надавала щедрі фундації Скиту Манявському, Жизномирському монастирю неподалік Бучача;
• разом з чоловіком була фундаторкою будівництва церкви Святого Миколая у Бучачі, якій вона надала ікону Богородиці, що (малоймовірно) перебуває там донині;
• на будівництво церкви Пресвятої Трійці (не збереглась, розібрана близько 1808 р. дідичем Медведівців Станіславом Пєньчиковським) та монастиря василіян (православних), передмістя Бучача Нагірянка; 1612 р.^[1];
• у Кам'янці на Поділлі передала свій будинок ченцям домініканцям для облаштування ними кляштору;
• у надвечір'я святого Валентина 1643 року у львівському замку^[13] зробила фундуш розміром 2000 злотих під 8 % річних для фарного костелу в Бучачі (настоятель храму — ксьондз Броновський)^[6].

Шлюби, діти

Марія Могилівна

Донька Катерина Радзивіл

У шлюбі зі Стефаном Потоцьким (1606 р.) народила 7 дітей:

• Катерина (бл. 1616 — 1642) — дружина (з 1638 р.) Януша Радзивілла, відома вродою^[14];
• Анна (пом. 1695) — після 1640 була тричі одружена: з брацлавським воєводою Домініком Александером Казановським, литовським підскарбієм Богуславом Слушкою, київським воєводою Міхалом Єжи Станіславським;
• Петро (до 1629 — 1648) — староста снятинський;
• Павел (пом. 1674/1675) — каштелян кам'янецький, історик;
• Ян (між 1616 і 1618 — IV/V 1675/1676) — воєвода брацлавський;
• Софія (1618 — ?) — черниця;
• Домінік.

Після смерті С. Потоцького вступила в шлюб з маршалком Коронного трибуналу Миколаєм Фірлеєм (1588—1635).^[15][16] Владислав Лозинський вказував, що вона одружилась і втретє — з князем Костянтином Вишневецьким.^[17]

Примітки

1. Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 69.
2. Причинки до історії Бучацьких шкіл, ЗЧСВВ. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 756.
3. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 15.
4. Firlejowie (02) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
5. Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 89.
7. дружини Станіслава «Ревери» Потоцького
8. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 31. (пол.)
9. Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 86.
10. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 158. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
11. Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 72.
12. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1740. — Т. III. — S. 289—290. (пол.)
13. Високому або Низькому
14. Wasiliewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 208—215. (пол.)
15. Lepszy K. Firlej Mikołaj (1588—1636) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 15. (пол.)
16. відомості про дітей відсутні
17. Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 96—97.

Джерела

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
• Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — S. 15. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
• Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. (пол.)
• Łoziński W. Życie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwów : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 131. (пол.) ?
• Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — Т. 3. — 938 s. (пол.)
• Ostrowski Jan K. Kresy bliskie i dalekie. Universitas. — Kraków, 1998. (пол.)
• Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
• Статі В. Історія Молдови. — Кишинів : Tipografia Centrală, 2002. — ISBN 9975-9504-1-8.

Посилання

• Родовід Марії Амалії Могилянки [Архівовано 14 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Mushati family [Архівовано 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
• Скарб Підгаєцького замку [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Podhajce [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
• Maria Firlej [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.), (пол.)
• Firlejowie (02) (пол.)
• Wojewodzina Golska [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Біографії   Галичина   Історія   Молдова   Польща   Православ'я   Тернопільщина