PROFILBARU.COM

Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська
Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська
італ. Maria Immacolata Clementina, Principessa di Borbone delle Due Sicilie
Ім'я при народженні	Марія Іммакулата Клементіна
Народилася	14 квітня 1844; Неаполь, Італія
Померла	18 лютого 1899 (54 роки); Відень, Австро-Угорщина
Поховання	Імператорський склеп
Країна	Королівство Італія
Діяльність	аристократка
Титул	принцеса
Конфесія	католицтво
Рід	Бурбони
Батько	Фердинанд II
Мати	Марія Тереза Австрійська
Брати, сестри	Марія Аннунціата Бурбон-Сицилійська, Марія Луїза Бурбон-Сицилійська, Марія Пія де Бурбонd, Луїджі Бурбон-Сицилійськийd, Франциск II, Гаетано Бурбон-Сицилійськийd, Дженаро Бурбон-Сицилійськийd, Паскале ді Баріd і Альфонсо Бурбон-Сицилійський
У шлюбі з	Карл Сальватор
Діти	Кароліна Марія Австрійська, Марія Терезія Австрійська-Тосканська, Леопольд Сальватор Габсбург-Тоскана, Франц Сальватор, Марія Іммакулата Австрійська, Maria Antoinette Erzherzogin von Österreich (1874-1891)d, Henriette Erzherzogin von Österreichd, Rainier Salvator Erzherzog von Österreichd, Ferdinand Salvator Erzherzog von Österreichd і Archduke Albrecht Salvator of Austriad
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Марія Іммакулата Клементіна Бурбон-Сицилійська (італ. Maria Immacolata Clementina di Borbone-Due Sicilie), (14 квітня 1844—18 лютого 1899) — ерцгерцогиня і принцеса Австрійська, принцеса Угорщини, Богемії і Тоскани, донька короля Обох Сицилій Фердінанда II та Марії Терезії Австрійської, дружина Австрійського ергерцога Карла Сальватора. Дама Благородного ордену Зоряного хреста.

Життєпис

Марія Іммакулата народилась 14 квітня 1844 року в Неаполі п'ятою дитиною та другою донькою короля Обох Сицилій Фердінанда II та його другої дружини Марії Терезії Австрійської. Мала старших братів Луїджі, Альфонсо та Альберто, що помер невдовзі після її народження, а також сестру Марію Аннунціату. Згодом в родині народилося ще семеро дітей. Матері не подобалося публічне життя, свій час вона присвячувала вихованню дітей та рукоділлю.

Марію Іммакулату змальовували як красиву, скромну та стриману дівчину. Батько помер, коли їй виповнилося 15. Новим королем став її зведений брат Франциск, що був ще досить молодий та недосвідчений.

В умовах нестабільної політичної обстановки він відмовився від угоди з Сардинією. А вже наступного, 1860, року Джузеппе Гарібальді, провідний вождь та полководець Рісорджименто, висадився у Марсалі. 7 вересня війська повстанців увійшли до Неаполю. Королівський двір перебрався перед цим в Гаету. Коли ситуація погіршилася і там, Марія Терезія з дітьми переїхали до Квіринальського палацу в Римі, куди їх запросив папа Римський Пій IX.

Влітку 1861 узяв шлюб старший брат Марії Іммакулати, Луїджі. За три місяці вона наслідувала його приклад. У віці 17 років принцеса стала дружиною ерцгерцога Карла Сальватора Австрійського, другого сина скинутого великого герцога Тоскани Леопольда II. Весілля відбулося 19 вересня 1861 року у Римі. З цієї нагоди Марію Іммакулату було нагороджено австрійським орденом Зіркового Хреста.

У шлюбі народила 10 дітей:

Марія Терезія (1862—1933) — була одружена із Карлом Стефаном Австрійським, мала трьох доньок та трьох синів;
Леопольд Сальватор (1863—1931) — був одружений з іспанською інфантою Бланкою де Бурбон, мав десятеро дітей;
Франц Сальватор (1866—1939) — був пошлюблений з австрійською ерцгерцогинею Марія Валерією, мав десятеро дітей;
Кароліна Марія (1869—1945) — була одружена із принцом Саксен-Кобург-Готським Августом Леопольдом, претендентом на бразильський трон, мала чотирьох доньок та чотирьох синів;
Альберт Сальватор (1871—1896) — австрійський військовик, помер молодим, під час лікувальної подорожі;
Марія Антонія (1874—1891) — померла у віці 16 років;
Марія Іммакулата (1878—1968) — була одружена з принцом Робертом Вюртемберзьким, дітей не мала;
Райнер Сальватор (1880—1889) — помер у дитячому віці;
Генрієтта (1884—1886) — померла в дитячомі віці;
Фердинанд Сальватор (1888—1891) — помер у дитячому віці.

Після кожного народження дитини чоловік дарував їй намисто з перлин. Через це австрійська імператорка Єлизавета жартома прозвала Марію Іммакулату «ловцем перлів».

Чоловік помер у 1892. Марія Іммакулата пережила його на сім років і пішла з життя 18 лютого 1899 року. Похована у гробниці Фердинанда (Ferdinandsgruft) імператорського склепу Капуцинеркірхе поруч із чоловіком та п'ятьма їхніми дітьми, що померли раніше за неї.