Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька

Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька
нім. Henriette Alexandrine von Nassau-Weilburg
Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька Портрет Генрієтти пензля Ф.Й.Г.Лібера, 1823
21-а герцогиня-консорт Тешену
Початок правління:	10 лютого 1822
Кінець правління:	29 грудня 1829
Попередник:	Марія Христина Австрійська (як герцогиня)
Наступник:	Хільдегарда Баварська
Дата народження:	30 жовтня 1797(1797-10-30)
Місце народження:	Eremitage^d
Дата смерті:	29 грудня 1829(1829-12-29) (32 роки)
Місце смерті:	Відень, Австрійська імперія
Поховання	Імператорський склеп
Чоловік:	Карл Тешенський
Діти:	Марія Тереза, Альбрехт, Карл Фердинанд, Фрідріх, Рудольф, Марія Кароліна, Вільгельм
Династія:	Нассау, Габсбурги
Батько:	Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайльбурзький
Мати:	Луїза Ізабелла Кірхберг
Нагороди:
Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька у Вікісховищі

Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька (нім. Henriette Alexandrine von Nassau-Weilburg, повне ім'я Генрієтта Александріна Фредеріка Вільгельміна Нассау-Вайльбурзька нім. Henriette Alexandrine Friederike Wilhelmine von Nassau-Weilburg; 30 жовтня 1797 — 29 грудня 1829) — принцеса Нассау-Вайльбурзька, донька герцога Нассау-Вайльбурга Фрідріха Вільгельма та Луїзи Ізабелли Кірхберг, дружина герцога Тешену Карла.

Біографія

Генрієтта народилася 30 жовтня 1797 у палаці Ермітаж поблизу Байройта. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Нассау-Вайльбурга Фрідріха Вільгельма та його дружини Луїзи Ізабелли Кірхберг. Дівчинка мала старшого брата Вільгельма та молодшого — Фрідріха. Старша сестра Августа померла до її народження.

Генрієтта близько 1815 року

У віці 17 років Генрієтту видали заміж за 44-річного «героя Асперну», ерцгерцога Австрійського Карла Людвіга. Наречені познайомилися того ж року в Майнці, де Карл був губернатором. Підписання шлюбного контракту відбулося 15 вересня 1815. Церемонія вінчання пройшла у Вайльбургу 17 вересня. Це був перший шлюбний союз католицьких Габсбургів із представниками протестантських династій. Подружнє життя виявилося щасливим та гармонійним.

За десять місяців після весілля народилась їхня перша донька. Всього ж у пари було семеро дітей:

• Марія Тереза (1816—1867) — дружина короля Обох Сицилій Фердинанда II, мала дванадцятеро дітей;
• Альбрехт (1817—1895) — герцог Тешену у 1847—1895 роках, був одружений з Хільдегардою Баварською, мав трьох дітей;
• Карл Фердинанд (1818—1874) — генерал кавалерії, був одруженим з Єлизаветою Францискою Австрійською, мав шестеро дітей;

  

  Генрієтта зі старшим сином

• Фрідріх (1821—1847) — командувач ВМС Австрійської імперії, помер від жовтухи у 26 років, одруженим не був, дітей не мав;
• Рудольф (25 вересня—11 жовтня 1822) — помер немовлям;
• Марія Кароліна (1825—1915) — дружина ерцгерцога Австрійського Райнера Фердинанда, дітей не мала;
• Вільгельм (1827—1894) — великий магістр Тевтонського ордену у 1863—1894 роках, одруженим не був.

Генрієтта ввела в Австрії традицію прикрашати різдвяну ялинку запаленими свічками, оскільки до цього в католицькій країні такого звичаю не було. У 1816 році на Різдво у Відні була встановлена перша така ялинка.^[1]

Спеціально для принцеси в одній з міських церков Відня була додана особиста брама (так звані ворота Генрієтти), оскільки протестантам не можна було заходити до католицьких костьолів з вулиці.

Для молодої дружини ерцгерцог вирішив збудувати літню резиденцію на природі поблизу Бадена. Перший камінь було закладено 13 вересня 1820 року, і наступного Різдва Карл подарував Генрієтті замок Вайльбург. Надалі сім'я проводила там теплу пору року. Взимку мешкали у віденських апартаментах принца. Родинне життя протікало у тихому усамітненні.^[2]

У лютому 1822, після смерті прийомного батька Альберта Саксонського, Карл отримав Тешенське герцогство, а Генрієтта стала герцогинею.

Вона померла молодою, заразившись скарлатиною від дітей, що ускладнилася запаленням легень. Герцогині не стало в ніч з 28 на 29 грудня 1829 року.

Її поховали у імператорському склепі Капуцинеркірхе у Відні, де вона стала єдиною спочилою протестанткою.^[3] На протест католицької церкви імператор Франц II відповів: «Вона перебувала між нами, коли вона була жива, щоб бути і серед мертвих також».

Чоловік пережив її на 18 років і пішов з життя у похилому віці. Більше він не одружувався.

Вшанування пам'яті

У 2009 році у Донауштадті на її честь було названо дорогу Henriette-von-Nassau-Weg.

Генеалогія

Карл Август Нассау-Вайлбург

Фредеріка Августа Нассау-Ідштайнська

Віллем IV

Анна Великобританська

Вільгельм Людвіг Кірхберг

Луїза Дхаунська

Генріх XI Ройсс цу Ґряйц

Конрадіна Елеонора Ройсс цу Кьостриць

Карл Крістіан Нассау-Вайлбург

Кароліна Оранж-Нассауська

Вільгельм Георг Зайн-Гахенбург-Кірхберг

Єлизавета Августа Ройсс цу Ґряйц

Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайлбург

Луїза Ізабелла Кірхберг

Генрієтта

Примітки

1. В Угорщині така сама традиція була запроваджена у 1819 році дружиною палатина Йозефа Марією Доротеєю Вюртемберзькою.
2. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Habsburg, Henriette Alexandrina Friederike Wilhelmine [1] [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
3. Ерцгерцогиня Генрієтта Нассау-Вайльбург [2] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

• Hamannova, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 156. (чес.)

Посилання

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Find A Grave [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Генрієтти Александріни Нассау-Вайльбурзької [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Карла Тешенського [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Історія   Біографії   Німеччина   Австрія