Народ конде (маконде) проживає на крайньому півдні Танзанії — 1,14 млн осіб (оцінка на 2001 рік) та на півночі Мозамбіку (за даними перепису населення 1997 року — 233,36 тис. осіб). Таким чином, загальна чисельність представників народу конде сягає 1,4 млн осіб.
Люди маконде розмовляють мовою чимаконде, яка належить до центральної підгрупи мов банту. Маконде дуже близькі до яо та суахілі, чий влив відчутний дуже сильно, особливо у мові. Серед конде поширений білінгвізм і полілінгвізм — крім суахілі, яо та макуа (один з сусідніх народів) мов розповсюдження набули і європейські мови — англійська у Танзанії та португальська у Мозамбіку (державна).
За релігією маконде — мусульмани-суніти, невелика частка, переважно у Мозамбіку, християни (Біблію перекладено лише частково), маконде також додержуються традиційних вірувань: віра в духів (анімізм) і культ предків.
Етнічна історія
Історично, як етнос з осібною культурою і мовою, конде (маконде) сформувалися на плато Муеда (Mueda) у сучасному Мозамбіку.
Людям маконде вдавалося протягом тривалого часу давати відсіч работорговцям — африканцям (переважно суахілі), арабам та європейцям.
У 60-і роки XX століття революційний рух за повалення колонізаційного португальського режиму у Мозамбіку (ФРЕЛІМО — Фронт Визволення Мозамбіку), що переможно скінчився лише у 1975 році (проголошення незалежності Мозамбіку), розпочався саме на землях конде — на плато Муеда.
Господарство і матеріальна культура
Традиційні заняття народу конде — ручне підсічно-вогневе землеробство. Практикується відхідництво. Серед ремесел розвинуте різьбярство на дереві.
Традиційні поселення маконде колового та лінійного планування.
Житло — жердяна хатина, переважно круглої форми, з трав'яною (або з пальмового листя) стріхою. Комори робили на стовпах.
Люди конде носили обмаль одягу. Характерна прикраса — кругла пластина на нижній губі (пелеле).
Соціальна організація і вірування
У маконде зберігаються матрилінійні роди.
До початку XX століття проводилися ініціації, були поширені скарифікація та підпилювання зубів.
Мистецтво маконде
Мистецтво народу маконде є широко відомим. Різьбярі на дереві конде мають чітку спеціалізацію — одні роблять предмети побуту, інші вирізають маски, ну і найпопулярнішими є ті, що вирізають фігури. Починаючи з 50-х років XX століття на базі народного декоративно-ужиткового розвинулась модерністська течія професійного мистецтва. Найвідомішим митцем т. зв. нового мистецтва маконде є сучасний художник Ґеорґ Ліланґа (George Lilanga).
Зразки різьблення на дереві майстрів народу конде
Цікаві факти, пов'язані з народом маконде
Під час дії революційного руху ФРЕЛІМО одним з фінансових джерел його існування і підтримки, крім звичайно значних «вливань» з боку СРСР, були гроші, виручені від продажів, переважно західним туристам, етнографам-дослідникам і колекціонерам, різьблень народу конде.
Назва одного з видів тропічної пропасниці чикунґунья (chikungunya), переносимої москітами, походить з мови чімаконде, і дослівно перекладається «те, що трусить». Пропасниця отримала таку назву, адже перша смерть європейця від неї була зафіксована на плато Маконде.
У матрилінійному суспільстві народу конде чоловіки після одруження вирушають жити у селище дружини.
Маконде Танзанії та Мозамбіку ставляться одні до одних неприязно. Серед танзанійських конде навіть побутує принизливе прізвисько для конде-вихідців із Мозамбіку махіва (mahiva).
Джерела, посилання і література
Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 273 (стаття «Маконде [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]») (рос.)
Kammerer-Grothaus H. Skulpturen aus Ebenholz — Kunst der Makonde. Museum im Kornhaus Kloster Heiligkreuztal. Sammlung Marion und Hans Eberhard Aurnhammer., Heiligkreuztal, 1991. ISBN 3-921312-45-0(нім.)
Tew M. Peoples of Lake Nyasa region, L., 1950 (англ.)
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!
