Макаревич Андрій Вадимович

Андрій Макаревич
рос. Андрей Макаревич
2019 рік
Ім'я при народженніАндрій Вадимович Макаревич
ПрізвиськоМакар
ПсевдоМакар
Народився11 грудня 1953(1953-12-11) (71 рік)
Москва, Російська РФСР
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Національністьєврей[1]
Місце проживанняМосква
Діяльністьмузикант, співак, композитор, автор текстів до пісень, телеведучий, продюсер, художник
Галузьрок-музика
Відомий завдякилідер гурту «Машина времени»
Alma materМосковський архітектурний інститут
Знання мовросійська, англійська і іврит
ЗакладМашина времени і Q4336497?
ЧленствоМашина времени
Роки активності1968 — тепер. час
Жанррок-музика, блюз-рок, прогресивний рок і авторська пісня
ПартіяГромадянська платформа
БатькоVadim Makarevichd
РодичіAnastasiya Makarevichd
Брати, сестриОлексій Лазарович Макаревичd
Діти (3)Іван Макаревич
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
Орден Пошани
Медаль «Захиснику вільної Росії»
Медаль «Захиснику вільної Росії»
ПреміїПремія Московської Гельсінкської групи (2014)
Звання
Заслужений артист РРФСР
Народний артист Росії
Народний артист Росії
IMDbID 0538383
Сайтmakar.info

Андрі́й Вади́мович Макаре́вич (рос. Андрей Вадимович Макаревич; нар. 11 грудня 1953, Москва, Російська РФСР) — радянський та російський музикант, співак, композитор, бард, автор текстів до пісень, продюсер, телеведучий, художник-графік, архітектор. Лідер легендарного гурту «Машина времени», який є найстаршим рок-гуртом у Росії, що досі активний. Заслужений артист РСФСР. Народний артист Росії. Ведучий передачі «Смак» (19932005 на Першому каналі, 2018-2022 на YouTube).

Життєпис

Народився в родині Вадима Григоровича Макаревича (1924—1996) та Ніни Марківни Макаревич (до шлюбу Шмуйлович; 1926—1989).

У дитячі роки жив у комуналці в двоповерховому будинку на Волхонці (цей будинок належав колись князям Волконським), напроти Музею Образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна і мріяв стати водолазом, герпетологом, палеонтологом. За його словами, велика частина мрій здійснилася — він спробував багато чого з того, чим хотів займатися в дитячі роки. Потім Макаревичі переїхали на Комсомольський проспект в окрему квартиру, де народилася сестра Андрія, яка молодша за нього на 9 років[2].

Школа № 19 (імені Бєлінського) Москва, Кадашовський 1-й пров., буд. 3а. Тут навчався Андрій Макаревич

Під керівництвом свого батька — архітектора і музиканта-аматора — Андрій з ранніх років грав на фортепіано. Він вступив до музичної школи по класу фортепіано, але, всупереч волі батьків, покинув навчання.

Навчався в 19-й московській спецшколі з англійським ухилом (1960—1970). Зібрав унікальну колекцію метеликів, мріяв стати фахівцем з вивчення змій і навіть тримав їх удома. З четвертого класу пристрастився до підводного плавання, пізніше — до гірських лиж.

В 12 років почав самостійно займатися на гітарі[3]. З дитинства захоплювався піснями Булата Окуджави та Володимира Висоцького.

Складав вірші, грав на гітарі дворові та бардівські пісні[4].

У 1966 році познайомився з музикою гурту «The Beatles» і, за власними словами, став «бітломаном», як і деякі з його однолітків, що й визначило його подальшу долю.

«Було відчуття, що все попереднє життя я носив у вухах вату, а тут її раптом вийняли. Я просто фізично відчував, як щось всередині мене перевертається, рухається, змінюється необоротно. Почалися дні бітлів. Бітли слухалися з ранку до вечора. Вранці, перед школою, потім відразу після і аж до відбою. У неділю бітли слухалися весь день. Іноді змучені бітлами батьки виганяли мене на балкон разом з магнітофоном, і тоді я робив звук на повну, щоб усі навколо теж слухали Бітлів …»

Федір Раззаков «Досьє на зірок: кумири всіх поколінь» Андрій Макаревич

У восьмому класі заснував ансамбль «The Kids», який виконував кавер-версії іноземних пісень. Перший офіційний виступ ансамблю відбувся в 1968 році.

1969 року, разом з однокласниками-бітломанами Олександром Івановим, Павлом Рубіним, Ігорем Мазаєвим та Юрієм Борзовим (незабаром до них приєднався друг дитинства Борзова — Сергій Кавагоє, який навчався на цій же паралелі в іншій московській школі) була організована група «Машина времени» (Машина часу), існуюча і донині ось вже понад 50 років. З цією групою пов'язане практично все подальше життя і творча діяльність Андрія Макаревича. До цього дня він є керівником групи, її «обличчям», основним автором текстів, а також композитором і виконавцем значної частини пісень.

Після закінчення школи, в 1970 році поступив до Московського архітектурного інституту, звідки в 1974 році був відрахований (офіційно — «за несвоєчасний відхід з роботи на овочевій базі», фактично — по закритому розпорядженню однієї з партійних інстанцій, яка не схвалювала його зайняття рок-музикою), після чого влаштувався на роботу архітектором в Гіпротеатр («Державний інститут проектування театрів і видовищних споруд») де працював до 1980 року, в 1975 році відновився в МАРХІ на вечірньому відділенні, закінчив його в 1977 році з дипломом художника-графіка та архітектора. Тим не менш, основним заняттям весь цей час була робота в гурті «Машина времени».

У 1978 році написав один з найбільших хітів — пісню «Пока горит свеча [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]».

1980 року з гуртом «Машина времени» підписали контракт із Росконцертом, що додало групі легальний статус, і з цього моменту Макаревич, звільнившись з Гіпротеатра, офіційно став музикантом і виконавцем. У наступні роки багато гастролював у складі групи по СРСР, знімався разом із групою у фільмах Олександра Стефановича «Душа» (1982), «Почни спочатку [Архівовано 1 вересня 2020 у Wayback Machine.]» (1986) (тут зіграв головну роль, явно «списану» з нього самого).

Коли він жив на Ленінському проспекті, поверхом нижче Макаревича жила немолода вчителька географії. Як тільки в його квартирі лунав шум або якесь ворушіння, вона викликала міліцію. Після прем'єри фільму «Душа» у будинку Андрія зібралися одні «зірки» — відзначити. І раптом в три години ночі дзвінок. Відкривати пішов Михайло Боярський. Просто сторопів, побачивши міліцейський патруль. Патруль теж був приголомшений, особливо коли в передпокій вийшли Софія Ротару, Ролан Биков та інші знаменитості. Інцидент був вичерпаний, але боротьба «гігантів» тривала. Якось Андрій зізнався мені: «Знаєш, хочеться просто піти в школу, в клас, де вона працює, і сказати: „Діти, ваша вчителька мене тероризує. Зробіть що-небудь. Але я не такий злий …“» Скінчилося все само собою. Коли Макаревича стали показувати по ТБ, писати про нього хороші статті в газетах, всі претензії сусідки кудись зникли …

Расказики о людях из «Машины времени»

2009 рік

З 1985 року випустив кілька сольних альбомів, поєднував у своїй творчості рок-музику гурту «Машина времени» з акустичною бардівською піснею. Брав участь у записі альбомів групи «Квартал», продюсував альбом Юза Алешковського «Окурочек». Випустив кілька збірок своїх віршів і дві біографічні книги спогадів.

У 90-ті роки час від часу виступав із сольними концертами в типовій «бардівській» манері — без супроводу інших музикантів, з однією акустичною гітарою, — на яких виконував власні пісні, не призначені для гурта «Машина времени» (більшість з них видано в складі сольних альбомів). Згодом охолов до такого формату виступів.

У 2001 році організував проект «Оркестр креольського танго», що грає джаз, блюз, боса-нову, румбу, свінг і шансон. «Оркестр креольського танго» зібрав музикантів з різних колективів — з гуртів «Машина времени», «Квартал», «Папоротник», «Ігор Бойко Бенд» та деяких інших.

Зі своїм проектом «Джазові Трансформації», разом з «тріо Євгена Борця» та Ірини Роділес, Андрій Макаревич виступає в джаз-клубі «Союз Композиторів»[5]. Виступає на блюзових джем-сейшнах зі своїм старим приятелем Олексієм White Бєловим з групи «Удачное приобретение». Президент фестивалю Створення світу[6].

У липні 2015 року спільно з українським гуртом Гайдамаки та польським співаком Мацеєм Маленчуком записав пісню на антивоєнну тематику під назвою «Тільки любов залишить тебе живим». Слова пісні написано трьома мовами — українською, російською та польською[7][8].

2022 року переїхав до Ізраїлю, де мешкає у мошаві Керем Магараль[en].

Творчість

«Машина часу». Фестиваль «Рок над Волгою 2010»
Концерт у рамках X Міжнародного інвестиційного форуму в Сочі (2011 рік).
На фестивалі «Atlas Weekend 2016»

Дискографія

  • 1989 — «Пісні під гітару» (1985—1989 роки) (вініл)
  • 1994 — «Біля ломбарду»
  • 1994 — «Я малюю тебе»
  • 1996 — «Двадцять років по тому» (концерт спільно з Борисом Гребєнщиковим)
  • 1996 — «Пісні, які я люблю»
  • 1996 — «Піонерські блатні пісні» (з А. Козловим)
  • 1998 — «Пісні під гітару» (1985—1989 роки)
  • 1998 — «Жіночий альбом» (з групою «Папоротник»)
  • 1999 — «Перехрестя» (пісні з кінофільму «Перекрёсток»)
  • 2000 — «Час напрокат» (з групою «Квартал»)
  • 2001 — «Найкраще» (збірник)
  • 2002 — «І т. д.» (з «Оркестром креольського танго»)
  • 2003 — уподобань Андрія Макаревича (збірник)
  • 2003 — «Тонкий шрам на улюбленій попі» (з «Оркестром креольського танго», Євгеном Маргулісом, Максимом Леонідовим, Альоною Свиридовою і Тетяною Лазаревою) — пісні Марка Фрейдкіна
  • 2004 — «Від мене до тебе» (концерт з «Оркестром креольського танго»)
  • 2005 — «А. Макаревич представляє пісні Геннадія Ні-Лі»
  • 2005 — «А. Макаревич представляє пісні Булата Окуджави» (з «Оркестром креольського танго»)
  • 2006 — «Стара машина» (з «Оркестром креольського танго»)
  • 2007 — «Штандер» (з «Оркестром креольського танго») (студія «Abbey Road»)
  • 2008 — «Було не з нами. Найкращі пісні» (збірка)
  • 2008 — «55» (збірник)

Музика для фільмів

Книги

  • 1991 — «Всё очень просто. Рассказики». Радио и связь, 224 с. ISBN 5-256-01104-9
  • 1992 — «Всё очень просто» (жизнь группы 1968—1983 гг.)
  • 1998 — «Смак. Встречи на кухне», М., «Эксмо-пресс», 130 с.
  • 2000 — «Смак. Встречи на кухне». Издательства: Триэн, Эксмо-Пресс, 128 с. ISBN 5-7961-0032-7, ISBN 5-04-002230-1
  • 2006 — «Смак. Встречи на кухне». Издательства: Эксмо-Пресс, Триэн, 128 с. ISBN 5-699-05886-9
  • 1999 — «Семь тысяч городов. Стихи и песни». М., «Эксмо-пресс», 432 с.
  • 2000 — «Семь тысяч городов. Стихи и песни». Триэн, Эксмо-Пресс, 432 с. ISBN 5-7961-0043-2, ISBN 5-04-003999-9
  • 2001 — «Сольное творчество. Андрей Макаревич. Песни под гитару». Бешеный Конь, 40 с.
  • 2001 — «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 270 с. ISBN 5-8159-0218-7
  • 2005 — «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 272 с. ISBN 5-8159-0599-2, ISBN 978-5-8159-0669-3
  • 2008 — «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 304 с. ISBN 978-5-8159-0729-4, Серия: Биографии и мемуары
  • 2010 — «Сам овца». Авторский сборник. Эксмо, 384 с. ISBN 978-5-699-43895-2
  • 2003 — «Андрей Макаревич. Песни и стихи», М., «Захаров», 334 с.
  • 2004 — «Лучшие песни. Тексты и аккорды». Харвест, 48 с. ISBN 985-13-2102-8
  • 2004 — «Место где свет». Авторский сборник. Эксмо, 416 с. ISBN 5-699-08190-9, ISBN 5-699-09518-7
  • 2005 — «Место где свет». Авторский сборник. Эксмо, 480 с. ISBN 5-699-08190-9, ISBN 5-699-09518-7
  • 2005 — «Rock коллекция». Нота-Р, 76 с. ISBN 5-98581-012-7
  • 2006 — «Занимательная наркология». Махаон, 160 с. ISBN 5-18-000859-X
  • 2008 — «Мужская кулинария: разговоры о еде и не только», М., «Эксмо-пресс»
  • 2010 — «Вначале был звук». Авторский сборник. Эксмо, 256 с. ISBN 978-5-699-40983-9
  • 2010 — «То что люди поют по дороге домой». Авторский сборник. Эксмо, 512 с. ISBN 978-5-699-45259-0
  • 2011 — «Наше вкусное кино». КоЛибри, Азбука-Аттикус, 208 с. ISBN 978-5-389-01897-6
  • 2011 — «Евино яблоко». Эксмо. ISBN 978-5-699-50853-2
  • 2012 — «Вся проза Андрея Макаревича». Эксмо. ISBN 978-5-699-53789-1
  • 2013 — «Живые истории». Эксмо. ISBN 978-5-699-65334-8
  • 2013 — «Неволшебные Сказки» (художник Владимир Цеслер). РИПОЛ Классик. ISBN 978-5-386-06631-4
  • 2013 — «МАШИНА ВРЕМЕНИ в словах и образах». Эксмо. ISBN 978-5-699-66045-2
  • 2013 — «Все ещё сам овца». Эксмо. ISBN 978-5-699-66613-3
  • 2013 — «Неволшебные сказки». М.: РИПОЛ классик. SBN 978-5-386-06631-4
  • 2016 — «Я змея». — М. : Альпина Паблишер, 2016. — 32 с. — (AnimalBooks. Занимательная зоология) — ISBN 978-5961455618.
  • 2017 — «Стихи. Графика. Песни.» Corpus, 144 с. ISBN 978-5-17-983138-9

Політичні погляди

Громадянська позиція щодо України

На Марші миру в Москві 15 березня 2014
Під час виступу на концерті у підтримку політв'язнів «РокУзнік», 2013 рік

Від самого початку Євромайдану виступав на його підтримку. Критично висловлювався щодо висвітлення подій на Євромайдані в російських засобах масової інформації. Після втечі Януковича музикант назвав приховування того на території Росії ганьбою перед всім світом, зазначивши Чесна людина не буде переховувати злочинця і злодія. А злодій — буде.[9]

Виступав проти анексії Криму Росією та заявляв що вважає «територію [Криму] окупованою», хоча у своїх публічних заявах він також часто повторював фейки російської пропаганди про «мовне питання» як одну з причин виникнення конфлікту в Криму та на Донбасі.[10] Зокрема у 2014 році в ефірі російського телеканалу «Дождь» Макаревич повторив поширену дезу російської пропаганди, що Росія анексувала Крим та вторглася на схід України аби допомогти російськомовним громадянам заявивши «українці наробили шороху з „мовним питанням“». В цьому ж інтерв'ю Макаревич все ж заявив, що, незважаючи на те, що Україна «наробила шороху з „мовним питанням“», та все ж українці «не заслуговують на повторення кровопролиття», та назвав розмови про повернення Криму до складу Росії провокаціями.[11]

15 березня 2014 року брав участь в Марші миру в м. Москві проти можливої війни України з Росією[12]. Під час цієї акції Макаревич у провулку наткнувся на прибічників скандального російського політолога Сергія Кургіняна, яких обурила жовто-блакитна стрічка у музиканта. Вони відреагували на цей символ лайкою: «Андрюха! Жид! Бандері продався!». Після цього Андрій Макаревич написав у Facebook про росіян боюся, що цей народ вже не врятувати.[13].

12 серпня 2014 року Макаревич зустрівся з мешканцями звільненого Слов'янська та дав благодійний концерт у Святогірську[14][15][16], за що деякі активісти хотіли визнати його персоною нон ґрата у Росії та позбавити всіх нагород, створивши відповідну петицію на сайті «Change.org»[17].

6 липня 2018 року Макаревич брав участь у концерті на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[18].

21 лютого 2022 року, підписав відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Паліям війни: ви будете прокляті!», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»[19][20].

Цькування в Росії у відповідь на позицію в «українському питанні»

Внаслідок позиції Макаревича в «українському питанні» на початку 2014 року в Інтернеті розгорнули інформаційне цькування музиканта, був організований збір підписів за позбавлення його всіх державних нагород. У відповідь на це Алла Пугачова, Леонід Ярмольник, політик Михайло Прохоров, письменниця Людмила Улицька, правозахисник Лев Пономарьов, телеведучий Олександр Любимов та ряд інших виступили на захист Андрія Макаревича з листом на ім'я президента РФ Володимира Путіна, прем'єра Дмитра Медведєва, генерального директора «Первого канала» Костянтина Ернста, Держдуми і Ради федерацій[21].

Державні нагороди

Цікаві факти

  • Чак Норріс за власним зізнанням приготував першу страву у своєму житті разом з Андрієм Макаревичем у його телепередачі «Смак»[26].
  • Двічі зустрічався в інтелектуальних телеіграх з відомим гравцем Анатолієм Вассерманом і обидва рази його переміг[27][28].

Приватне життя

Син Іван Макаревич

Дружини

  • Перша дружина — Олена Ігорівна Макаревич (Фесуненко), дочка відомого радянського політоглядача Ігоря Фесуненка (писав книги про бразильський футбол і допомагав «Машині»), була студенткою Історико-архівного інституту, шлюб розпався через три роки (1976—1979)[29].
  • Друга дружина — Алла Михайлівна Макаревич (д. Голубкіна[30]) (1960)[31] (колишня дружина Олексія Романова[ru], лікар-косметолог (жовтень 1986 року — 1989)[29]), в 1987 році народився їхній син Іван, потім подружжя розлучилося.
  • У середині 1990-х ЗМІ писали про роман і можливий шлюб Андрія з ведучою радіостанції «Європа-плюс» Ксенією Стриж. Пізніше в інтерв'ю вона називала чутки «сильно перебільшеними», хоча підтвердила, що в 1991—1995 роках вони дійсно були близькі[29][32].
  • Два роки (1998—2000) Макаревич прожив у цивільному шлюбі з журналісткою і прес-аташе гурту «Машина времени» Ганною В'ячеславівною Рождественською (нар. 1974), яка в 2000 році народила доньку Аню.
  • Третя дружина — Наталія Голуб (нар. 1969), гример, стиліст, фотохудожник. Одружилися 31 грудня 2003[33].
  • Четверта дружина — Ейнат Кляйн (нар. 31 травня 1984 року у Києві), журналістка, фотограф і гід. У шлюбі з грудня 2019 року[34].

Діти

У Андрія Макаревича четверо дітей:

  • Дана (нар. 1975) — позашлюбна дочка; проживає в місті Філадельфія, підтримує стосунки з батьком, юрист, одружена з російським бізнесменом[35][36].
  • Іван Макаревич (нар. 30 червня 1987) — російський актор.
  • Ганна Макаревич[30] (нар. 29 вересня 2000)[37].
  • Ейтан Макаревич (нар. 30 березня 2022)[38].

Література

  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.453;
  • Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. М., 2000. — С.328—336;
  • Макаревич А. Самовца: Автобиографическая проза. М., 2001;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.221—222.

Примітки

  1. Макаревич Андрей Вадимович - Российский еврейский конгресс. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 25 червня 2020.
  2. А. Макаревич. [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.]будинок"? [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
  3. Yandex: Словники — Хто є хто в сучасній культурі
  4. Центральний Єврейський Ресурс. [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]Макаревич Андрій Вадимович [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]
  5. Андрій Макаревич на сайті джаз-клубу «Союз Композиторів». Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 20 серпня 2011.
  6. Створення світу | Головна. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  7. Гайдамаки, Андрій Макаревич і Maciej Malenczuk записали антивоєнну пісню. Радіо 24. 22 липня 2015. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
  8. Макаревич, Маленчук і "Гайдамаки" записали нову пісню про мир. Укрінформ. 21 липня 2015. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
  9. Макаревич: Переховувати злочинця Януковича може тільки злодій / Tvi, 28 лютого 2014
  10. Андрій Макаревич про Крим: «я вважаю цю територію окупованою» // Уніан, 26 квітня 2018
  11. Макаревич звернувся до російської влади: Хочете війни з Україною і загарбати Крим? [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] // ТСН, 28 лютого 2014
  12. Андрей Макаревич поддержал Украину на Марше Мира в Москве (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
  13. У Москві Макаревича назвали «жидом, який продався Бандері» через участь у «Марші миру» / [[ТСН]], 16 березня 2014. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
  14. Макаревич зустрівся з мешканцями Слов'янська і дає концерт у Святогорську. Еспресо TV. 12 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2021.
  15. Андрій Макаревич похизувався «карателями», перед якими співав у Святогорську. Еспресо TV. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 3 червня 2021.
  16. Концерт Макаревича у Святогорську. Еспресо TV. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 3 червня 2021.
  17. Макаревича хочуть зробити персоною нон-грата в Росії через візит на Донбас. Еспресо TV. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 3 червня 2021.
  18. У Москві пройшов концерт на підтримку українського режисера Олега Сенцова. Підтримали політв'язня такі артисти як Андрій Макаревич, актриса Лія Ахеджакова, письменник Віктор Шендерович та інші діячі культури і мистецтв // espreso.tv, 07 липня 2018
  19. «Ви будете прокляті!»: Конгрес інтелігенції РФ опублікував відкритого листа розпалювачам війни. 21.02.2022, 12:57. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  20. Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!» [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. Пугачова та інші діячі просять припинити цькування Макаревича через Крим. Сайт Української правди, 30.03.2014. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
  22. Указ Президента Российской Федерации № 1459 от 9 декабря 2003 года «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ IV степени Макаревича А. В.» [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  23. Указ Президента Российской Федерации № 814 от 24 июня 1999 года «О награждении орденом Почёта артистов группы „Машина времени“ акционерного общества „Синтез Рекордз“ (город Москва)» [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  24. Указ Президента Российской Федерации № 174 от 2 февраля 1993 года «О награждении медалью „Защитнику свободной России“ активных защитников конституционного строя» [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  25. Указ Президента Российской Федерации № 1557 от 22 ноября 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  26.  Чак Норрис и Энтони Дюран. Архивный выпуск СМАКа. на YouTube
  27.  Игры разума (06.06.2005) на YouTube
  28. Телеканал МИР | «Всемирные игры разума» от 29 марта 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  29. а б в П. Підгородецький [Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]«Машина» з євреями [Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  30. а б Полісській родовід рок-музыканта Андрія Макаревича. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 20 серпня 2011.
  31. РОК-шок: енциклопедія скандалів. [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]Губін дарує іномарки 49-річна дама, а Варум живе в одній квартирі аж ніяк не з Агутіним. [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]Новини-Липень [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
  32. Вогник. [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]Кснеія Стриж: Вони носять штани кльош у перший раз. [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]А ми в третій! [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  33. Андрій Макаревич розповів про свою дружину Наташу. Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 20 серпня 2011.
  34. Андрей Макаревич: «Я лишний раз убедился, что женился на перфекционистке» — Еврейский журнал. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
  35. Андрій Макаревич — Біографія. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  36. Андрій Макаревич: «Про свою дочку я нічого не знав». Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
  37. Yandex. [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]CC НОВИНИ / Лариса Кашперко: Я відмовила Макаревичу через його зростання [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  38. Машина Времени (6 квітня 2022). Эйтан Андреевич Макаревич родился 30 марта в 7.50 утра в Тель-Авиве. Facebook (рос.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.

Посилання