Магах

«МАГАХ» Magach
танк «Магах-7», музей
Тип	основний бойовий танк
Походження	США/Ізраїль
Історія використання
Оператори	Збройні сили Ізраїлю
Характеристики
Екіпаж	4
Головне озброєння	105-мм нарізна L7
Магах у Вікісховищі

Магах (івр. מגח, Маґах — «таран»^[1]) — назва американських танків M48 та M60, які були на озброєнні армії Ізраїля.

Історія

У 1964—1966 роках з США і ФРН у Ізраїль надійшли перші 150 танків М48А1 і 100 танків М48А2С^[2]. Вони отримали наступні позначення:

• «Магах-1» — танк М48А1
• «Магах-2» — танк М48А2С

Роботи з модернізації цих танків до рівня M48A3 (але відповідно до ізраїльських стандартів) почалися вже 15 грудня 1966 року^[3].

• «Магах-3» — перша модифікація танків M48: замість 90-мм американської гармати M41 встановлювалася 105-мм гармата L7 англійського виробництва, оригінальна командирська башточка M1 замінювалася на низькопрофільну ізраїльську (вироблялася на заводі «Урда»), стара трансмісія General Motors CD-850-4A замінювалося на нову — Allison CD-850-6, а бензиновий двигун — на дизельний Continental AVDS-1790-2A потужністю 750 л. с. В першу чергу модернізувалися найбільш старі танки — M48A1. Після 1973 року в гідравлічній системі стала застосовуватися негорюча рідина^[2]. Пізніше, до 1982 року на них були встановлені більш сучасна радіостанція ізраїльського виробництва і комплект динамічного захисту «Blazer» I покоління загальною масою 800—1000 кг^[4].

Після шестиденної війни деяка кількість танків M48 була захоплена у Йорданії. Після ремонту і відновлення, вони були прийняті на озброєння і також спрямовані на модернізацію. У 1970-ті роки з США були отримані додаткові танки M48A1, M48A5 і M60^[5].

• «Магах-5» — позначення американських танків M48A5. Пізніше на них було встановлено комплект динамічного захисту «Blazer» I покоління^[4].
• «Магах-6» — позначення американських танків M60. В ході експлуатації, практично всі танки пройшли модернізацію.

• «Магах-6 Алеф» (Магах-6А) — модернізований M60A1, з низькопрофільною командирською башточкою Urdan", теплоізоляційним кожухом на стволі гармати і суцільнометалевими гусеницями T97. Згодом, всі ці танки були повторно модернізовані до рівня «Магах-6 Бет».
• «Магах-6 Бет» (Магах-6B) — модернізований M60A1 з новим двигуном AVDS-1790-2C RISE (Reliability Improved Selected Equipment engine), більш досконалою системою стабілізації гармати і широкими гусеницями T142.
• «Магах-6 Бет Галь» — повторно модернізований в 1990-і роки «Магах-6 Бет» з новою системою керування вогнем «Галь» («хвиля»), яка була розроблена компанією «Elbit Systems Ltd.» на базі системи «Matador» для танків «Меркава» (включала в себе новий приціл з лазерним далекоміром). Крім того, змінилася конфігурація блоків динамічного захисту, а на кормі башти був установлений новий кошик, збільшеного об'єму. Вироблено невелику кількість.
• «Магах-6 Бет Галь БАТАШ» — створений в 1999 році варіант «Магах-6 Бет Галь» з посиленим пасивним бронюванням башти та лобової частини корпусу, бортовими екранами і новим, більш потужним двигуном. Вироблено невелику кількість.
• «Магах-6 Бет Баз» — «Магах-6 Бет» з новою системою керування вогнем «Баз», яка була розроблена для танків «Меркава» Mk.III.
• «Магах-6 Гимель» («Магах-6С») — модернізований танк М60А3.
• «Магах-6 Рейш» («Магах-6R») — танки M60 з системою стабілізації гармати від «Магах-6 Бет» і новим двигуном AVDS-1790-2AG.
• «Магах-6 Рейш*» («Магах-6R*») — проміжна модифікація, танки «Магах-6 Рейш», підготовлені для установки нової системи керування вогнем «Нахаль Оз», але ще не мають цієї системи.
• «Магах-6 Мем» («Магах-6M») — танки «Магах-6 Рейш» з новою системою керування вогнем «Нахаль Оз».

• «Магах-7» — модернізовані M60 з додатковим пасивним бронюванням башти і корпусу, бортовими екранами новим двигуном AVDS-1790-5A потужністю 908 л.с., гусеницями від танка «Меркава». Випускався в декількох варіантах:

• «Магах-7 Алеф» («Магах-7А») — модифікація, розроблена в 1980-і роки, має практично вертикальне додаткове бронювання лобової частини башти.
• «Магах-7 Бет» («Магах-7B») — серійно не випускався^[6];
• «Магах-7 Гимель» («Магах-7С») — модифікація, розроблена в 1990-і роки, з сильним нахилом передніх бронелистів башти; встановлені лазерний далекомір, новий двигун Continental AVDS-1790-5A і трансмісія від танка «Меркава» Mk.I^[7].

Попри появу на початку 1980-х років більш досконалих танків «Меркава», танки «Магах» ще неодноразово модернізувалися і залишалися основою бронетанкових частин ЦАХАЛ до кінця 1990-х років.

Станом на початок 1990 року на озброєнні ЦАХАЛ перебувало понад 1300 танків M60A1/A3 і 560 танків M48A5^[8]. Влітку 1990 року командування ЦАХАЛ вперше відхилило пропозицію США про безоплатну передачу танків M60A1 за програмою військової допомоги — як пояснив офіційний представник ЦАХАЛ, для їх відновлення і переобладнання відповідно до стандартів ізраїльської армії «необхідні дуже великі витрати»^[9]. У червні 2003 року Міністерство оборони Ізраїлю зробило заяву про поступове зняття з озброєння застарілих зразків бронетехніки, і до 2006 року в усіх регулярних частинах ЦАХАЛ танки «Магах» були замінені танками «Меркава». Проте, танки «Магах» залишилися на озброєнні 460-ї навчальної бригади і в армійському резерві^[10].

Станом на початок 2009 року, на озброєнні ЦАХАЛ перебувало 822 танків М60 і 561 танк М48^[11].

Бойове використання

• Шестиденна війна (1967)
• Війна на виснаження (1967—1970)
• Війна Судного дня (1973)
• Ліванська війна (1982)
• Бойові дії в південному Лівані (1982 — травень 2000)

Примітки

1. עמיעד ברזנר. מגח נגח מג"ח // «Шірйон» : журнал. — грудень 2008. — С. 23-25. Архівовано з джерела 27 листопада 2021. Процитовано 16 вересня 2016. (івр.)
2. Patton Tanks in Israeli Service (сайт «Israeli Weapons»). Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
3. Олег Грановский. Архів оригіналу за 6 січня 2007. Процитовано 16 вересня 2016.
4. Magach (M-48/M-60) / сайт «Global Security». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
5. Бронетанковые войска Израиля [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] журнал Зарубежное военное обозрение, № 9 1975.
6. Magach 7 Main battle tank (сайт «Military Today»). Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
7. Magach 7 (сайт «Israeli Weapons»). Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
8. Е. Соколов. Сухопутные войска Израиля. // «Зарубежное военное обозрение», № 4, 1990. стр.21-27
9. Израиль // «Зарубежное военное обозрение», № 7, 1990. стр.80
10. Institute for National Security Studies (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2011. Процитовано 16 вересня 2016.
11. Д. Тимохин. Танковый парк стран Ближнего и Среднего Востока // «Зарубежное военное обозрение», № 2 (743), 2009. стр. 32-39

Посилання

• Famille MAGACH (MAGAKH) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — короткі відомості

• 
  Танк в пустелі
• 
  Magach 7 у музеї у Яд ла-Шаріон, Ізраїль.
• 
  Magach 7 у музеї у Яд ла-Шаріон, Ізраїль.
• 
  Magach 7 у музеї у Яд ла-Шаріон, Ізраїль.