Лінійні кораблі типу «Айрон Дюк» - чотири дредноути, побудовані для Королівського флоту перед Першою світовою війною: «Айрон Дюк», «Мальборо», «Бенбоу» та «Емперор оф Індія». Спущені на воду з жовтня 1912 до листопада 1913, це був третій послідовний тип британських «супердредноутів».
Конструкція
Кораблі фактично повторювали конструкцію лінкорів типу «Кінг Джордж V», вони зберегли ті ж десять 13,5 дюймових (343 мm) гармат головного калібру у десяти баштах вздовж центральної лінії корабля. Натомість вони мали сильніше бронювання та потужніше озброєння з шестидюймових (152 міліметрових) замість чотирьохдюймових (102 міліметрових) гармат попереднього типу лінійних кораблів.
Чотири кораблі були найсучаснішими лінкорами Королівського флоту на початку Першої світової війни, хоча незабаром їх перевершили п'ять кораблів типу «Куїн Елізабет». Всі вони активно діяли у складі Великого флоту, де «Айрон Дюк» був флагманом командувача флоту адмірала Джона Джелліко. Три кораблі, «Айрон Дюк», «Бенбоу» і «Мальборо», брали участь у Ютландській битві, «Емперор оф Індія» пропустив битву, оскільки саме перебував у доці, проходячи поточний ремонт. Лінійні кораблі цього типу обмежено використовувались після війни. Всі вони були демілітаризовані за умовами Лондонського морського договору, підписаного в 1930 році. «Айрон Дюк» був перетворений на навчальний корабель, а пізніше використовувася як блокшив до 1946 року, коли його утилізували. «Бенбоу» був утилізований у 1931 році, а «Мальборо»- у 1932 році. «Емперор оф Індія» був потоплений як артилерійська мішень у 1931 році, але пізніше був піднятий для утилізації у 1932 році.
.jpg)
