Станція розташована у західній частині Вестмінстера (район Белгравія). Відкрита в 1862 р.; нинішню будівлю вокзалу введено в експлуатацію до 1910 року; в 1980-ті рр. здійснено повне внутрішнє перепланування. Будівництво вокзалу з мостом Вікторія (зараз знаний як міст Гровнер) дозволило сполучити південні райони країни з Вестмінстером — політичним центром Лондона.
Розташована у 1-й тарифній зоні, пасажирообіг залізничної станції на 2017 рік — 74.955 млн осіб[8] Пасажирообіг метростанції, залізничної станції разом з пересадкою на 2015 рік — 170 млн осіб[9] Друга по завантаженості залізнична станція і станція метро у Великій Британії (після Ватерлоо).[10] На станції заставлено тактильне покриття.
Пересадки
Метро
Назва «Вікторія» носять також дві станції Лондонського метро, об'єднані з залізничною станцією в один транспортний комплекс: на лініях Дистрикт (обслуговується також поїздами Кільцевої лінії) та Вікторія. Щорічний пасажиропотік на вхід і вихід — до 80 млн осіб.
Поруч з вокзалом розташований автовокзал Вікторія (англ.Victoria Coach Station) — найбільший в Лондоні. Відкрито в 1932. Саме звідси вирушають автобуси в різні міста Великої Британії (система «Нешнл Експрес», має маршрути аж до Пензанс на південно-західному краю Англії і Інвернесса на півночі Шотландії) і Західної Європи (система «Євролайнс»). Також на цій автобусній станції базуються великі автобусні перевізники — Megabus[11] та National Express[12].
Завантаженість автовокзалу — 190 тис. відправлень автобусів на рік.
Міський наземний транспорт
При станції Вікторія працює також найбільший в Лондоні пересадний центр для міських автобусів. Він обслуговується автобусами маршрутів 2 , 11 , 13 , 16 , 24 , 36 , 38 , 44 , 52 , 148 , 170 , 185 , 211 , 390 , 507 , C1 , C2 і C10 та нічні маршрути N2 , N11 , N16 , N38 , N44 , N73 і N136, інтенсивність руху в годину пік досягає 200 автобусів на годину.
.svg){kind=small}
