Лозуватка (Криворізький район)

село Лозуватка
Герб Прапор
Курган поблизу села Лозуватка Курган поблизу села Лозуватка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Криворізький район
Тер. громада	Лозуватська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12060190000043514
Облікова картка	Лозуватка.
Основні дані
Засноване	1765 (259 років)
Населення	7 560 осіб
Площа	15,23 км²
Поштовий індекс	53020
Телефонний код	+380 564
Географічні дані
Географічні координати	48°3′27″ пн. ш. 33°17′44″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	84 м
Водойми	р. Інгулець
Відстань до обласного центру	170 км
Відстань до районного центру	24 км
Найближча залізнична станція	Грекувата
Відстань до залізничної станції	10 км
Місцева влада
Адреса ради	53020, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69
Сільський голова	Яценко Віталій Володимирович
Карта
Лозуватка
Лозуватка
Мапа
Лозуватка у Вікісховищі

Лозува́тка — село в Україні, адміністративний центр Лозуватської сільської громади Криворізького району Дніпропетровської області. Населення — 7 585 осіб^[1].

Географія

Село Лозуватка розташоване у південно-західній частині Дніпропетровської області, за 170 км від обласного центру та 24 км від районного центру, на берегах річки Інгулець, у місці, де починається Карачунівське водосховище. Висота над рівнем моря — від 60 (в долині Інгульця) до 110 метрів. Поруч пролягають автошлях національного значення Н23 та залізниця, станція Грекувата (за 6 км).

Сусідні населені пункти: села Раєво-Олександрівка на півночі, Карачунівка на заході, Мар'янівка на півдні; селище Авангард Криворізької міськради на південному сході.

Історія

Дослідник краю XIX століття архієпископ Феодосій Макаревський називав місцевість, де нині розташоване Лозуватка найдавнішньою старожитною запорозькою маєтністю. У 1765 році, за розпорядженням Новоросійської губернської канцелярії, переселенцями з Чернігівської губернії з-під Глухова було засновано слободу Лозуватка. Після ліквідації Запорозької Січі поселення переведене на становище державної слободи. 1788 року в Лозуватці налічувалось 83 домогосподарств та 353 мешканців. Селяни переважно займалися хліборобством, а також дрібними промислами. За користування державними землями вони сплачували подушні та оброчні податки, виконували рекрутську повинність.

1816 року Лозуватку переведено на становище військового поселення. Казенною слободою вона знову стала 1857 року.

За даними на 1859 рік у казеному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 510 домогосподарств, в яких мешкало 3 436 осіб (1766 чоловічої та 1670 жіночої статі), існувала православна Покровська церква, відбувалось 3 ярмарки на рік^[2].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Лозуватської волості, мешкало 3 938 осіб, налічувалось 716 подвір'їв, існували православна церква, школа, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари щонеділі^[3].

1854 року в Лозуватці відкрита перша школа, яку через відсутність постійного приміщення двічі закривали (1857 та 1866 роки), проте знову відкривали. 1873 року засноване земське училище.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7477 осіб (3768 чоловічої статі та 3709 — жіночої), з яких 7344 — православної віри^[4].

Через вигідне розташування Лозуватки були створені сприятливі умови для розвитку торгівлі на Криворізько-Єлисаветградському тракті. Завдяки цьому в селі було відкрито чимало крамниць, де займалися торгівлею сільськогосподарськими продуктами та виробами місцевих кустарів: гончарів, чинбарів, кравців тощо.

Станом на 1908 рік населення зросло до 8015 осіб (4038 чоловічої та 3977 жіночої статі), налічувалось 1686 домогосподарствСписокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.).

У 1924 році пробне видобуваня графітової руди здійнювалося трестом «Хімвугілля» у балці Суперечній, що розташовувалася за дві версти від Лозуватки.

Новітня історія

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», шляхом об'єднання територій та населених пунктів Христофорівської селищної та Вільненської, Гейківської, Грузької, Данилівської, Лозуватської, Софіївської і Чкаловської сільських рад Криворізького району Дніпропетровської області, село набуло статусу адміністративного центру Лозуватської сільської громади^[5].

10 березня 2022 року, в ході російського вторгнення в Україну, окупанти здійнили ракетний обстріл аеродрому біля Лозуватки^[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 6783 особи, з яких 3164 чоловіки та 3619 жінок^[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 6660 осіб^[8].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	6288	93,43 %
російська	395	5,87 %
вірменська	13	0,19 %
румунська	6	0,09 %
білоруська	5	0,07 %
інші / не вказали	23	0,35 %
Всього:	6730	100 %

Економіка

У Лозуватці діють птахофабрика, яку було утворено 1965 року, наразі належить до агроходингу «Авангард» та декілька фермерських господарств.

Інфраструктура

• дві середні загальноосвітні школи;
• два дитячих садки;
• музична, образотворча школи;
• Криворізька районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека;
• поштове відділення;
• відділення Ощадбанку;
• відділення «Нової пошти»

Пам'ятники

• Меморіальний комплекс воїнам Другої світової війни (встановлений 1976 року під очолюванням Ревуцької В. І.)
• Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років (зведений у 2008 році)

• 
  Меморіальний комплекс полеглим воїнам у Другій світовій війні
• 
  Меморіальний комплекс «Скорботна жінка»
• 
  Братська могила полеглих воїнів у Другій світовій війні

• Меморіальний комплекс біля школи: група могил (2 братські) партизан громадянської війни, розстріляних 25 червня 1918 року австро-німецькими окупантами і радянських воїнів, які загинули під час звільнення сіл Лозуватка та Мар'янівка. Поховані 1040 осіб, серед них два Героя Радянського Союзу — Базаров Іван Федорович, Остапенко Степан Кузьмич.

Зв'язок

Послуги фіксовано телефонного зв'язку надає компанія «Укртелеком». На території села встановлено три вежі зв'язку мобільних операторів: Київстар, Vodafone Україна та Lifecell. Найпоширенішим оператором є Київстар — ним користується близько 86 % селян.

Відомі особи

• Куль Євген Геннадійович (1989—2014), солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[10]

Пам'ятник на місці загибелі Кузьми Скрябіна

• Кузьма Скрябін — український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін»; загинув у ДТП поблизу села Лозуватка 2 лютого 2015 року^[11].
• Соколовський Денис Михайлович (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, кіборг

Примітки

1. Лозуватська сільська. Історична довідка. kriv-rn.dp.gov.ua. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1261) (рос. дореф.)
3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
6. Дві ракети російських окупантів влучили в аеропорт у Лозоватці, — Олександр Вілкул. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) — регіон, рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
10. Куль Євген Геннадійович. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
11. З'явилися перші фото з місця загибелі Кузьми «Скрябіна». Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.

Література

• Є. І. Кацура, А. В. Кучма. Лозува́тка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959 с. — С. 321-332
• О. Божко. Свято-Покровський храм села Лозуватка // Дні науки історичного факультету: Матеріали VI Міжнародної наукової конференції молодих учених. — Вип. VI: у 8-ми част. / Редкол.: чл.-кор. НАН України, проф. В. Ф. Колесник (голова), доц. О. Ю. Комаренко (заст. голови), І. В. Семеніст (відп. редактор) та ін. — Ч. 1. — К., 2013. — С. 4—5.

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 321—330.
• Сайт Криворізької РДА [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Лозуватка. Історія села [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]

Дніпропетровська область   Україна   Географія