(Фі)ліповани, (фі)липовці — послідовники свят. митрополита Филипа ІІ Московського, які з часів Івана Грозного зазнали переслідувань зі сторони царської влади[1].
Назва «липовани» має дві версії походження. За першою, вона походить від румунського «li pava» — вони мостять. Будинки перших поселенців були з цегли, яку виготовляли, мостячи мул з дна річки. Така споруда називалась «лампач». За другою версією — бо вони ховалися у липових лісах і писали ікони на липових дощечках.[2]
Ця релігійна група емігрувала з північної частини європейської Московії після релігійного розколу в російській православній церкві, викликаного реформами патріарха Никона1651 року.
В Україні найбільша липованська громада проживає в м. ВилковеКілійського районуОдеської області. Дві з трьох церков у Вилковому — липованські. Спочатку більшість липован проживала на островах і Вилкове поділялось на дві частини: липованську та українську. Жителі з різних частин міста не могли одружуватися між собою, але згодом це змінилось.[2]
