Ісаак Липницький з дитинства захоплювався грою в шахи, займався у шаховому гуртку Київського палацу піонерів з 1935 року, один з найобдарованіших учнів шахіста Олександра Константинопольського.
В 1939 році у віці 16 років взяв участь у чемпіонаті України, де з результатом 8 очок з 15 можливих (+5-4=6) посів 7 місце серед 16 учасників.
З 1947 року проживав у Києві. Паралельно з активними виступами, також займався тренерською діяльністю. Семиразовий учасник чемпіонатів України, дворазовий чемпіон України 1949 та 1956 років, срібний призер чемпіонату України 1950 року. Учасник трьох чемпіонатів СРСР, найкращий результат Липницького — розподіл 2-4 місць в 1950 році.
Брав участь в чемпіонатах товариства «Спартак», зокрема розділив 1-2 місця на турнірі 1950 року та посів 3-тє місце в 1955 році.
Переможець чемпіонату СРСР серед спортивних товариств у складі команди «Спартак» в 1954 році.[2] Набравши 7 очок з 10 можливих, показав третій результат на 6-й шахівниці.
У складі збірної УРСР тричі зіграв у командних чемпіонатах СРСР, зокрема: 1951 рік — 3-тє командне місце та 3-є особисте на 2-й шахівниці (3 очка з 5 можливих), 1953 рік — 5-те командне та 1-ше місце на 1-й шахівниці (5 з 7 очок), 1955 рік — 3-тє командне місце та 2-ге особисте на 2-й шахівниці (6½ очка з 9 можливих).
Автор книг «Вибрані партії шахістів України» (з Б.Ратнером, 1953) та «Питання сучасної шахової теорії» (рос., 1956). З 1949 року постійний автор статей в журналі «Шахи в СРСР». І.Липницький керував шахової секцією Київського окружного будинку офіцерів, був директором шахового клубу Жовтневого будинку культури.
У 1967, 1976, 1979 та 1981 роках в Україні відбулися меморіальні турніри пам'яті Ісаака Липницького.
.jpg)
