Леонардо Вінчі

Леонардо Вінчі
італ. Leonardo Vinci
Основна інформація
Дата народження	1690[1][2]^[…]
Місце народження	Стронголі, Провінція Кротоне, Калабрія, Італія
Дата смерті	27 травня 1730(1730-05-27)[1][2]^[…]
Місце смерті	Неаполь, Неаполітанське королівство[1][5]
Громадянство	Неаполітанське королівство
Професії	композитор, капельмейстер
Вчителі	Gaetano Greco^d
Жанри	опера
Членство	Неаполітанська музична школа
Файли у Вікісховищі

Леонардо Вінчі (італ. Leonardo Vinci; близько 1690, Стронголі — 27 травня 1730, Неаполь)^[6] — італійський композитор епохи бароко, видатний представник неаполітанської оперної школи.

Біографія

Вивчав музику в неаполітанській консерваторії Повері-ді-Джезу-Крісто (Conservatorio dei Poveri di Gesù Cristo), де навчався у композитора Гаетано Греко. «Сліпий-удавальник» («Lo Cecato fauzo»; Неаполь, 1719) — перша опера на неаполітанському діалекті. Найбільш відома рання опера — комедія «Li zite 'n galera» (Неаполь, 1722; традиційно перекладається як «Дівчата на галері», проте вірніше буде перекласти назву як «Наречені на човні»)^[7]. Одним з перших використовував тексти П'єтро Метастазіо для своїх опер. Всього написав понад 25 опер, у тому числі «Катон в Утиці» (Рим, 1728; з неї дотепер популярна арія «Confusa, smarrita») і «Упізнана Семіраміда»^[8] («Semiramide riconosciuta»; Рим, 1729). Також залишив твори духовної музики (ораторії, кантати та ін.). «Артаксеркс» («Artaserse») — найбільш успішний твір композитора (особливо популярна звідти арія «Vo solcando» в кінці I дії), після написання якого, він раптовою помер. Обставини смерті Вінчі не з'ясовані. Сучасний дослідник К. Маркстром допускає, що композитор був отруєний чоловіком-рогоносцем, з дружиною якого Вінчі необачно вступив в любовний зв'язок^[9].

Опера «Артаксеркс», відновлена в наші дні^[10][11], вперше була представлена публіці 4 лютого 1730 року в «Teatro delle Dame» (до наших днів не зберігся) в Римі^[12]. Примітний той факт, що після римської прем'єри «Артаксеркс» утримувався в репертуарі різних європейських театрів ще більше 10 років.

Творчість

На противагу пануючому бароковому оперному стилю, який представляв Алессандро Скарлатті, Вінчі встановив цілий ряд нових особливостей (проста й витончена мелодія, тематичний контраст, значне зниження ролі поліфонії та ін.), характерних для передкласичного стилю. Ця тенденція була сприйнята композиторами-сучасниками, що прагнули оновити «стару» оперу.

Творчість

Опери

Примітка. В дужках вказана дата прем'єри.

• Сліпий-удавальник (Lo cecato fauzo, 1719)
• Lo scagno (1720)
• Lo scassone (1720)
• Lo castiello sacchiato (1720)
• Барон з Троккі (Lo Barone di Trocchia, 1721)
• Дон Чіччо (Don Ciccio, 1721)
• Наречені на човні (Li zite 'n galera, 1722)
• Свято Вакха (La festa di Bacco, (1722)
• Лабіринт (Lo labborinto, 1723)
• Сулла-диктатор (Silla dittatore, 1723)^[13]
• Фарнак (Farnace; 1-а ред., 1724; 2-а ред., 1729)
• Вірна дружина (La mogliera fedele, 1724)
• Геракл (Eraclea, 1724)
• Партенопа (Partenope; ін. назва La Rosmira fedele, 1725)
• Астіанакт (L'Astianatte, 1725)
• Покинута Дідона (Didone abbandonata, 1726)
• Сир, цар Персії (Siroe, Re di Persia, 1726)
• Ернелінда (Ernelinda, 1726; ін. назва: La fede tradita e vendiciata)
• Сигізмунд, цар Польщі (Gismondo, Re di Polonia, 1727; ін. назва: Il vincitor generoso)
• Падіння децемвірів (La caduta dei Decemviri, 1727)
• Катон в Утиці (Catone in Utica, 1728)
• Медей (Medo, 1728)
• Упізнана (викрита) Семіраміда (La Semiramide riconosciuta, 1729)
• Александр в Індії (Alessandro nell'Indie, 1729)
• Суперечка богів (La contesa de 'numi, 1729)
• Максиміан (Massimiano, 1729)
• Артаксеркс (Artaserse 1730)

Частково збереглися / втрачені опери

• Публій Корнелій Сципіон (Publio Cornelio Scipione, 1722)
• Іфігенія в Тавриді (Ifigenia in Tauride, 1725)
• Тріумф Камілли (Il trionfo di Camilla, 1725)
• Флавій Аніцій Олібрій (Flavio Anicio Olibrio, 1 728)

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119448009 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. British Museum person-institution thesaurus
   d:Track:Q18785969d:Track:Q34753751
4. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
   d:Track:Q3621644
6. За іншими даними народився в селі Вінчі під Флоренцією{{подст:АИ}}.
7. Синопсис і пояснення заголовка див. тут [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.].
8. Варіант перекладу: «Осоромлена Семіраміда».
9. Markstrom K.S. The operas of Leonardo Vinci, Napoletano. Hillsdale, N.Y.: Pendragon Press, 2007, p.342-344.
10. Анонс релізу «Артаксеркса» за участю Філіпа Жарусскі, Макса Емануеля Ценчіча, Франко Фаджолі і інших контратенор під керівництвом диригента Дієго Фазоліса. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 6 липня 2020.
11. Kathleen Kuhlmann sings Vo Solcando Un Mar Crudele from Artaserse by Leonardo Vinci. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 6 липня 2020.
12. У зв'язку з папським указом, забороняли жінкам з'являтися на сценах Риму (діяв до 1798 роки), всі жіночі партії на прем'єрі виконували чоловіки.
13. Markstrom K. S.. The operas of Leonardo Vinci, Napoletano. — Hillsdale, N.Y. : Pendragon Press, 2007. — ISBN 9781576470947.

Література

• Markstrom KS The operas of Leonardo Vinci, Napoletano. Hillsdale, NY: Pendragon Press, 2007. ISBN 9781576470947.
• Вінчі, Леонардо // Музичний словник Гроува. Москва, 2007, с.196.

Посилання

• Біографія (англ. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.])
• Лібрето опери «Artaserse» [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
• Лібрето опери «Артаксеркс» російською мовою (еквірітміческій переклад) [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]