Лангбард Йосип Григорович

Лангбард Йосип Григорович
біл. Іосіф Рыгоравіч Лангбард
Народився	6 (18) січня 1882 Більськ-Підляський, Більський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	3 січня 1951(1951-01-03)[1][2] (68 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Серафимівське кладовище^d
Країна	Російська імперія  Білоруська РСР  СРСР
Діяльність	архітектор
Alma mater	Одеське художнє училище (1906) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1914)
Науковий ступінь	доктор архітектури (1939)
Вчене звання	професор
Magnum opus	Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь і Statue of Lenin, House of Government, Minsk^d
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Йосип Григорович (Гіршович) Лангбард (рос. Иосиф Григорьевич Лангбард; * 6 (18) січня 1882, Бельск, тепер Польща — † 3 січня 1951, Ленінград) — радянський архітектор, відомий як автор ряду відомих споруд у Білорусі та Україні. Заслужений діяч мистецтв БРСР (1934).

Життя і творчість

Йосип Лангбард (третій зліва) на будівництві урядового кварталу у Києві, 1936

Ескізний проєкт Урядового центра Києва, 1934-1935

Народився у єврейській сім'ї. Батько — Гірш Лангбард.

Закінчив Одеське художнє училище (1906). У 1907 році вступив на архітектурний факультет Петербурзької Академії мистецтв. Його вчителем став професор Олександр Померанцев. Під його керівництвом Лангбард у 1914 році виконав дипломний проєкт на тему «Здание Государственного Совета», після захисту якого отримав звання архітектора-художника. З 1935 до 1950 року викладав у Академії мистецтв, з 1939 р. — професор Академії мистецтв.

На початку 1930-х років отримав завдання на проєктування різних будівель на території Білорусі та України.

Запрошений для забудови центру Мінська. Запропонував макети трьох будівель: Будинок уряду, Театр опери та балету і Дім Червоної Армії. Побудова Будинку уряду тривала з 1930 до 1934 року, а цю будівлю досі вважають одним із найвеличніших творінь архітектора. Перед Будинком уряду встановлений пам'ятник Ленінові, теж спроєктований Лангбардом. Також став автором таких відомих будівель Мінська як, наприклад, Театр опери і балету, Центральний дім офіцерів (колишній Дім Червоної Армії), Академія наук Білорусі, Національний академічний театр ім. Янки Купала та кінотеатр «Перемога».

Частково варіант і пропозиції Йосипа Лангбарда були реалізовані під час забудови запланованого комплексу партійно-урядових організацій у Києві другої половини 1930-х років. Архітектор запропонував побудувати дві симетричні будівлі ЦК КП(б) (на місці Трьохсвятительської церкви) і Раднаркому (на території Михайлівського монастиря). Між ними за проєктом повинен був стояти 100-метровий пам'ятник Ленінові, від якого широкі сходи вели б до Дніпра (на місці фунікулера). Перед будівлями була запроєктована величезна площа для парадів і маніфестацій з викладеною з червоного граніту величезною зіркою, а пам'ятник Богданові Хмельницькому мав бути перенесений на інше місце. Єдина здійснена із задуманого Лангбардом споруда ансамблю — будівля ЦК КП(б)У (нині будинок Міністерства закордонних справ), що споруджена на місці Трьохсвятительської церкви і її дзвіниці.

Автор пам'ятника Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові, який вважають одним із найкрасивіших пам'ятників Т. Шевченкові у світі.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Попри те, що основні роботи виконував у БРСР і УРСР, до кінця життя жив у Ленінграді, де й помер 3 січня 1951 року.

Галерея

• 
  Будинок уряду (Мінськ)
• 
  Театр опери і балету (Мінськ)
• 
  Центральний дім офіцерів (колишній Дім Червоної Армії, Мінськ)
• 
  Академія наук Білорусі (Мінськ)
• 
  Національний академічний театр ім. Янки Купала (Мінськ)
• 
  Будинок Рад (Могильов)
• 
  Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)
• 
  Будівля міністерства закордонних справ України (колишня будівля ЦК КП(б)У, Київ)

Посилання

1. Лангбард Иосиф Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Ikonnikov A. V. Langbard, Iosif // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T049129
   d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q103947745d:Track:Q810196d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776

Портал «Біографії»   Портал «Архітектура»

Джерела

• Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917–1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 162. ISBN 978-3-933713-63-6
• Мечтательный парень этот Лангбард (журнал «Мишпоха») [Архівовано 23 листопада 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Стаття у Великій Радянській Енциклопедії [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Архитектор Иосиф Григорьевич Лангбард (1882–1951). К 125-летию со дня рождения (Государственный музей истории Санкт-Петербурга) (рос.)
• Стаття «Урядовий центр (проект)» в «Енциклопедії Києва» [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Лекції з курсу «Теорія і критика архітектури ХХ століття» для студентів Харківської національної академії міського господарства (DOC)^{[недоступне посилання з липня 2019]}