Лазар Горленко

Лазар Федорович Горленко
Лазар Федорович Горленко Герб роду Горлени
Прилуцький полковник
1658, 1661-1662, 1664-1668, 1672-1677, 1680 — 1687
Народження:	17 століття
Смерть:	1687(1687) Прилуки, Густинський монастир
Національність:	українець
Релігія:	православний
Рід:	Горленки
Діти:	Петро, Іван, Степан, Дмитро
Військова служба
Приналежність:	Гетьманщина
Рід військ:	козацтво
Звання:	полковник

Горле́нко Ла́зар Федорович (? — 1687) — козацький політичний діяч. Полковник Прилуцького козацького полку (1658, 1661—1662, 1664—1668, 1672—1677, 1680—1687). Засновник старшинської та шляхетської родини Горленків.

Біографія

У 1649 році  вказаний як реєстровий козак Прилуцької полкової сотні Прилуцького козацького полку.

Наказний полковник Прилуцького полку (1659, 1678, 1680).

У 1666 році  мав під Прилуками млин.

Полковий суддя Прилуцького полку (1671, 1678).

Полковник Прилуцький (1658, 1661–1662, 1664–1668, 1672–1677, 1680–1687).

Брав участь у змові Петра Рославця, але потім замирився з І. Самойловичем і навіть посвоячився з ним.

Брав участь у обороні Медвина від польсько-козацького війська.^[1] Цар, Олексій Михайлович у 1665 році  за великі військові заслуги перед Московською державою надає Лазарю Горленко шляхетство і дарує йому с. Ольшана Прилуцького полку. (Москва, 1665 р., листопада 17).

У 1664 році  отримав від гетьмана Івана Брюховецького частину доходу з млина Іванишина (в Переволочній), та з двох млинів в Прилуках і Смоші.

У 1665 році  гетьман Іван Брюховецький, відправляє полковника Горленка під Київ, для допомоги московським військам. В тому ж році, відправлений гетьманом до Москви разом з полоненими поляками та листами від гетьмана.

У 1678 році  гетьман Іван Самойлович, підтверджує надані царем у 1665 році права на с. Ольшану, що було затверджено гетьманським універсалом.

У 1682 році  отримав від гетьмана універсал на млин в с. Падище. На той час володів селами Колюжинці, Сезьки та Бірки.

У 1687 році  під час Кримського походу вбитий козаками свого ж полку. Дізнавшись про Коломацький переворот, козаки вчинили бунт. Пораненого полковника разом з полковим суддею було кинуто у вогнище. Був похований 2 серпня того ж року між Кодаком та Самарою на річці Сурі. Над його могилою був насипаний великий курган, який став його надгробком.

15 вересня 1697 року  його залишки були перевезені до Густинського монастирю, й там перепоховані.

Родина

Родоначальник роду Горленків. Батько Дмитра Горленка.

Від першої дружини мав дітей:

• Петро Лазарович - помер раніше за батька, між 1685 та 1687 роками.
• Горленко Іван Лазарович – згадується коло 1686-1687 років.

Другою дружиною Лазаря Горленка була Єфросинія (померла в 1713 році). В 1690 році отримала царську грамоту на село Ольшане. Також володіла селом Сезьки (було відібрано в 1711 році). Мав від неї дітей:

• Степан Лазарович - згадується коло 1687-1690 років.
• Дмитро Лазарович - полковник Прилуцького козацького полку (1692-1708).
• Агапія Лазарівна Ракович – одружена з Семеном Раковичем, прилуцьким полковим писарем (1672-1685).

Джерела

• Маздаєвський В. Л. Малоросійський родословник. Т.І (А-Д). — Київ.тип. тов. Г.Л. Фронцкевича і Ко. Хрещатик, буд. №42, 1908.— 519 с.

1. ІСТОРІЯ МЕДВИНА | Медвинська громада, Київська область, Богуславський район. medvyn-gromada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.