Кубок ЄГФ

Кубок ЄГФ
Заснування1981 рік
Заміна2012 рік
РегіонЄвропа
КонфедераціяЄвропейська федерація гандболу
Чинний
чемпіон		Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген)
Офіційний вебсайтОфіційний сайт

Кубок Європейської гандбольної федерації (Кубок ЄГФ) — щорічний турнір європейських гандбольних клубів.

Турнір проводиться серед чоловічих гандбольних команд з 1981 року, спочатку під егідою Міжнародної гандбольної федерації (IHF) під назвою Кубок IHF; з 1993 року організовується Європейська федерація гандболу (EHF), відповідно турнір проводиться під егідою EHF. З сезону 2012/13 турнір було об'єднано з Кубком володарів Кубків ЄГФ і проводиться під назвою Кубок ЄГФ.

Розіграш турніру проходить за системою вибування, кількість турів в різні роки відрізнялась:

  • до сезону 1997/98 складався з шести турів: туру на вибування, 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 1998/99, 1999/00 складався з п'яти турів: 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2000/01 — 2002/03, 2009/10 складався з семи турів: чотирьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2003/04, 2004/05 складався з шести турів: двох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2010/11, 2011/12 складався з семи турів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • З сезону 2012/13 складається з шести турів: трьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу.

Для кожного туру визначаються пари учасників. Команди грають один проти одного два матчі: вдома і на виїзді, а переможець визначається сукупним балом. Кількість команд, які змагаються в перших трьох раундах, відрізнятися від одного сезону до іншого. У сезоні 2017/18 Україну представляв запорізький гандбольний клуб ZTR. Їх суперником у першому кваліфікаційному раунді був клуб «Крієнс-Люцерна» (Швейцарія)[1]. За результатами двох матчів 24:20 та 23:21 в наступний етап пройшла команда «Крієнс-Люцерна»[2].

Рішенням виконкому ЄГФ від 15 грудня 2018 р. починаючи з сезону 2020/21 Кубок ЄГФ змінить формат та назву на Європейську гандбольну лігу. У груповому турнірі братимуть участь 24 команди, 12 з яких потраплятимуть в турнір за підсумками двох кваліфікаційних раундів[3].

Переможці та фіналісти турніру

Сезон Переможець Рахунок фіналу Фіналіст
1981/82 Німеччина «Гуммерсбах» 23:14 Югославія «Железнічар» (Сараєво)
1982/83 Українська РСР ЗІІ/ZTR (Запоріжжя) 23:16, 22:20 Швеція «Карлскруна»
1983/84 Німеччина «Гросвальштадт» 16:15, 20:19 Данія «Гладсаксе»
1984/85 Прапор Румунії 1965—1989 «Мінаур» (Бая-Маре) 22:17, 14:18 Українська РСР ЗІІ/ZTR (Запоріжжя)
1985/86 Угорщина «Дьйор» 23:17, 20:24 Іспанія «Аліканте»
1986/87 «Гранітас» (Каунас) 23:23, 18:18 Іспанія «Атлетико» (Мадрид)
1987/88 Прапор Румунії 1965—1989 «Мінаур» (Бая-Маре) 20:21, 23:20 «Гранітас» (Каунас)
1988/89 Західна Німеччина «Дюссельдорф» 16:17, 19:16 НДР «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері)
1989/90 РРФСР СКІФ (Краснодар) 25:27, 29:13 Югославія «Пролетер» (Зренянин)
1990/91 Югославія «Борац» (Баня-Лука) 20:15, 23:24 РРФСР «Чехівські ведмеді» (Москва)
1991/92 Німеччина «Валлау» 23:25, 22:20 «СКА» (Мінськ)
1992/93 Іспанія «Кантабрія» (Сантандер) 24:20, 26:20 Німеччина «Баєр» (Дормаген)
1993/94 Іспанія «Авідеса» (Альсіра) 23:19, 21:22 Австрія «Лінде» (Лінц)
1994/95 Іспанія «Гранульєс» 26:24, 23:21 Росія «Політ» (Челябінськ)
1995/96 Іспанія «Гранульєс» 28:18, 28:27 Україна «Шахтар-Академія» (Донецьк)
1996/97 Німеччина «Гандевітт» (Фленсбург) 32:25, 19:24 Данія «Вірум»
1997/98 Німеччина «Кіль» 23:25, 26:21 Німеччина «Гандевітт» (Фленсбург)
1998/99 Німеччина «Магдебург» 22:30, 31:22 Іспанія «Вальядолід»
1999/00 Хорватія «Меткович» 24:22, 23:25 Німеччина «Гандевітт» (Фленсбург)
2000/01 Німеччина «Магдебург» 27:27, 26:22 Хорватія «Меткович»
2001/02 Німеччина «Кіль» 36:29, 24:28 Іспанія «Барселона»
2002/03 Іспанія «Барселона» 35:23, 33:26 Росія «Лукойл-Динамо» (Астрахань)
2003/04 Німеччина «Кіль» 32:28, 27:19 Іспанія «Альтеа»
2004/05 Німеччина «ТУСЕМ» (Ессен) 22:30, 31:22 Німеччина «Магдебург»
2005/06 Німеччина «Лемго» 30:29, 25:22 Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген)
2006/07 Німеччина «Магдебург» 30:30, 31:28 Іспанія «Арагон» (Сарагоса)
2007/08 Німеччина «Нордгорн-Лінген» 31:27, 29:30 Данія «Копенгаген»
2008/09 Німеччина «Гуммерсбах» 29:28, 26:22 Словенія «Горенє» (Веленє)
2009/10 Німеччина «Лемго» 24:18, 28:30 Швейцарія «Кадеттен» (Шаффхаузен)
2010/11 Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген) 23:21, 30:26 Німеччина «Гросвальштадт»
2011/12 Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген) 26:26, 34:28 Франція «Дюнкерк»
2012/13 Німеччина «Райн-Неккар Левен» (Мангейм) 26:24 Франція «Нант»
2013/14 Угорщина «Пік Сегед» (Сегед) 29:28 Франція «Монпельє»
2014/15 Німеччина «Фюхсе» (Берлін) 30:27 Німеччина «Гамбург»
2015/16 Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген) 32:26 Франція «Нант»
2016/17 Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген) 30:22 Німеччина «Фюхсе» (Берлін)
2017/18 Німеччина «Фюхсе» (Берлін) 28:25 Франція «Сен-Рафаель»
2018/19 Німеччина «Кіль» 26:22 Німеччина «Фюхсе» (Берлін)
2019/20 Скасовано через пандемію COVID-19
2020/21
2021/22

Найуспішніші клуби

Клуб Переможець Фіналіст Сезони перемоги Сезони фіналу
Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген) 4 2011, 2012, 2016, 2017
Німеччина «Магдебург» 3 1 1999, 2001, 2007 2005
Німеччина «Кіль» 3 1998, 2002, 2004
Прапор Румунії 1965—1989 «Мінаур» (Бая-Маре) 2 1985, 1988
Іспанія «Гранульєс» 2 1995, 1996
Німеччина «Гуммерсбах» 2 1982, 2009
Німеччина «Лемго» 2 2006, 2010
Німеччина «Фленсбург-Гандевітт» 1 2 1997 1998, 2000
Українська РСР ZTR (Запоріжжя) 1 1 1983 1985
Німеччина «Гросвальштадт» 1 1 1984 2011
«Гранітас» (Каунас) 1 1 1987 1988
Хорватія «Меткович» 1 1 2000 2001
Іспанія «Барселона» 1 1 2003 2002
Німеччина «Фюхсе» (Берлін) 1 1 2015 2017
Угорщина «Дьйор» 1 1986
Німеччина «Дюссельдорф» 1 1989
РРФСР СКІФ (Краснодар) 1 1990
Югославія «Борац» (Баня-Лука) 1 1991
Німеччина «Валлау» 1 1992
Іспанія «Кантабрія» (Сантандер) 1 1993
Іспанія «Авідеса» (Альсіра) 1 1994
Німеччина «ТУСЕМ» (Ессен) 1 2005
Німеччина «Нордхорн-Лінген» 1 2008
Німеччина «Райн-Неккар Левен» (Мангейм) 1 2013
Угорщина «Пік Сегед» (Сегед) 1 2014

Досягнення українських клубів

В таблиці вказано етап Кубку ЄГФ на якому команда вибула з боротьби за Кубок[4]

Клуб Кваліфікаційні раунди 1/6 фіналу 1/8 фіналу 1/4 фіналу 1/2 фіналу Фінал Володар
1-й 2-й 3-й 4-й
«Шахтар-Академія» (Донецьк) 2000/01,
2006/07 		2003/04 1999/00 1998/99,
2005/06 		1995/96
ЗТР (Запоріжжя) 2017/18 2015/16 2009/10,
2010/11,
2016/17 		2000/01,
2001/02 		1994/95 1985 1983
«Портовик» (Южне) 2001/02,
2010/11,
2013/14 		2004/05,
2008/09 		2002/03 2007/08
«Будівельник» (Бровари) 2009/10 1996/97,
1997/98
«Мотор» (Запоріжжя) 2012/13
«Динамо» (Полтава) 2010/11 2009/10
СКА (Київ) 1993/94

Див.також

Примітки

  1. ↑ От Люксемубрга и до Швейцарии. Украинские клубы узнали соперников по еврокубкам [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.) Сайт Федерації гандболу України (Процитовано 24.07.2017)
  2. ↑ 2017/18 Men's EHF Cup Qualification Round 1 [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] Сайт Європейської гандбольної федерації(англ.) (Процитовано 10.11.2017)
  3. ↑ ЄГФ оголосила про реформу єврокубків та ігрового календаря [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт Федерації гандболу України (Процитовано 16.12.2018)
  4. ↑ EHF Member Federation UKR [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] Сайт Європейської гандбольної федерації (англ.)

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!