Косів Михайло Васильович

Косів Михайло Васильович
Народився	28 грудня 1934(1934-12-28) (89 років) с. Вільхівка, Рожнятівський повіт, Станиславівське воєводство, Польська республіка
Країна	Українська держава  СРСР  Україна
Діяльність	політик
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання, Верховна Рада України III скликання, Національна спілка письменників України і Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України[5]
Партія	Реформи і порядок
Батько	Косів Василь Степанович
Мати	Косів Юлія Миколаївна
У шлюбі з	Косів Марія Антонівна
Діти	Косів Василь Михайлович, Косів Ганна Михайлівна
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го скликання
Народний Рух України	15 травня 1990	—	10 травня 1994
2-го скликання
Народний Рух України	11 травня 1994	—	12 травня 1998
3-го скликання
Народний Рух України	12 травня 1998	—	14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ)	14 травня 2002	—	25 травня 2006
6-го скликання
Реформи і порядок (БЮТ)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Миха́йло Васи́льович Ко́сів (нар. 28 грудня 1934, село Вільхівка) — український політик. Народний депутат України. Заслужений діяч мистецтв України (з березня 1995)^[6]. Заступник голови партії «Реформи і порядок».

Освіта

З 1955 по 1960 роки навчався на філологічному факультеті Львівському державному університеті імені Івана Франка за фахом філолог. Аспірантура там же (кафедра історії української літератури, 1960–1964).

Кар'єра

• Із серпня 1960 — науковий працівник Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка.
• Із січня 1962 — завідувач кафедри франкознавства Львівського державного університету імені Івана Франка. Підготував до захисту кандидатську дисертацію на тему «Наука, публіцистика і белетристика у творчій традиції Івана Франка».
• 27 серпня 1965 — заарештований за статтею 62 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда»).
• Звільнений 6 березня 1966. Тривалий час був безробітним.
• 1967–1969 — учитель Крехівської 8-річної школи Жовківського району.
• 1969–1989 — науковий працівник, завідувач сектору музею старовинної зброї «Арсенал» Львівського історичного музею.
• 1989–1990 — науковий працівник інституту суспільних наук АНУ.
• Квітень 1990 — липень 1992 — заступник голови виконкому з питань гуманітарної політики Львівського облвиконкому.

Вільно володіє польською мовою.

Захоплюється туризмом.

Родина

• Батько Василь Степанович (1908–1967) і мати Юлія Миколаївна (1913) — селяни.
• Дружина Марія Антонівна (1949) — журналістка.
• Син Василь (1973).
• Дочка Ганна (1976—2019).

Участь у громадських організаціях

Брав участь у нелегальному виданні «Українського вісника» (1970–1972).

Учасник руху за відродження УГКЦ в західних областях України.

Один з організаторів Львівської обласної організації НРУ.

Член НРУ (травень 1989 — травень 2001), з березня 1994 — член Центр проводу НРУ, член Політради НРУ (березень 1999 — травень 2001), заступник голови НРУ (травень 1999 — травень 2001).

Член Комісії з державних нагород України при Президентові України (лютий 1997 — квітень 2000); член Ради з питань мовної політики при Президентові України (лютий 1997 — листопад 2001).

Член Спілки письменників України (з 1987).

Червень 1988–1996 — заступник голови Львівської обласної організації товариства Української мови та «Просвіти».

Парламентська діяльність

Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 за Пустомитівським виборчий округ № 277 Львівської області. Член Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. Входив до Народної Ради. На час виборів: інститут суспільних наук АНУ, науковий співробітник 1-й тур: з'явилося 91,2 %, «за» 71,1 %. 8 суперників, (основний — Гримак Я. І., нар. 1945, член КПРС; директор радгоспу; 1-й тур — 3,1 %).

Народний депутат України 2-го скликання з 10 травня 1994 до 12 травня 1998 за Пустомитівським виборчий округ № 279 Львівської області, висунутий НРУ. Голова Комітету з питань культури і духовності. Член фракції НРУ. На час виборів: народний депутат України, член Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин; член НРУ. 1-й тур: з'явилося 93,6 %, «за» 72,05 %. 11 суперників (основний — Домашовець І. М., народився 1950; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Солонка; 1-й тур — 4,26 %).

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002 за виборчім округ № 116 Львівської області. З'явилося 71,9 %, «за» 39,2 %, 16 суперників. Паралельно балотувався від НРУ, № 14 в списку. Член фракції НРУ (травень 1998 — лютий 1999), член фракції НРУ (першої) (березень 1999 — травень 2001; з квітня 2000 — фракція НРУ), член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» (з травня 2001). Голова підкомітету у справах релігій Комітету з питань культури і духовності (з липня 1998).

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 65 в списку. Член фракції «Наша Україна» (15 травня 2002 — 7 вересня 2005), член фракції політичної партії «Реформи і порядок» (з 8 вересня 2005). Голова підкомітету у справах релігій Комітету з питань культури і духовності (з 12 червня 2002).

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від «Громадянського блоку ПОРА-ПРП», № 15 в списку^[7].

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 126 в списку. На час виборів: пенсіонер, член ПРП. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Голова підкомітету у справах релігій Комітету з питань культури і духовності (з 26 грудня 2007).

Творчий доробок

Автор книг: «Про Україну» (1990), «Вернімося до джерел» (1996), «Двоязичіє чи без'язичіє?» (1998), «Доки? Коли?» (1998), близько 200 статей з літературознавства, краєзнавства, мистецтвознавства, проблем розвитку театру, образотворчого мистецтва, функціонування мови, досліджень з історії України, релігійних стосунків, аналізу політичних проблем.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (серпень 2005)^[8];
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).^[9]

Примітки

1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
6. Указ Президента України від 7 березня 1995 року № 181/95 «Про присвоєння М.В. Косіву почесного звання "Заслужений діяч мистецтв України"»
7. Постанова Центральної виборчої комісії від 4 січня 2006 року № 34 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку "Громадянського блоку ПОРА-ПРП"»
8. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
9. Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.

Посилання

• Верховна Рада України 1-го скликання [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 2-го скликання [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 3-го скликання [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 4-го скликання [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 6-го скликання

Ресурси інтернет

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]