Коручка (Epipactis) — рід багаторічних рослин родини зозулинцеві. Деякі його представники використовуються як декоративні та лікарські культури.
Вперше латинську назву роду Epipactis використав давньогрецький ботанік і філософ Теофраст. Він застосовував її не лише до сучасних представників роду, але й до інших видів орхідей. В подальшому цією ж системою користувались такі відомі ботаніки як Джованні Антоніо Скополі, Огюстен Пірам Декандоль, Віктор Альбрехт фон Галлер. Науковий опис роду вперше здійснено у 1757 році професором ботаніки Йоганном Ґотфрідом Цинном в його праці «Catalogus Plantarum Horti Academici et Agri Gottingensis».
Трав'янисті рослини, що мають декілька прямих стебел, вкритих численними дрібними листками. Кореневища тонкі, повзучі, галузисті. Квітки численні, пониклі, на довгих або скручених квітконіжках, дрібні, переважно тьмяних кольорів. Губа квітки видовжена, поділяється на дві долі: задню — гіпохілій, та передню — епіхілій. Гіпохілій зазвичай чашоподібно-ввігнутий, його денце виділяє нектар; епіхілій майже плаский, з гладкими або зморшкуватими гребінцями при основі. Зав'язь пряма. Плід — суха коробочка з численним, дуже дрібним насінням.
Представники роду зростають в помірних та субтропічних районах Америки та Євразії; переважна більшість з них є морозостійкими. Поширені у лісах, вологих місцинах (болотах, морських дюнах), надають перевагу ґрунтам з високим вмістом вапна. Усі види утворюють мікоризу. Деякі завдяки їй мало залежать від освітлення і можуть утворювати безхлорофільні форми. Такі види можна впізнати по пурпуровому відтінку листя (наприклад, коручка пурпурова).
Класифікацію роду переглядали тричі: в 1842 році (Тіло Ірміш), у 1990-х роках (Карл Робач) і в 2005 році (Эріх Клайн).[1] Рід нараховує 72 види, з них в Україні відомі коручка болотна, темно-червона, чемерникоподібна, ельбська, дрібнолиста, пурпурова.