Коростенська волость

Іскоростська волость
Центр	Іскорость
Ліквідовано	7 березня 1923
Площа	34 325 (1885)
Населення	11 777 осіб (1885)
Густота	31.4 осіб / км²

Коростенська волость (до 1917 року Іскоростська волость) — адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Коростень (до 1917 — Іскорость).

Історія

З 1917 року мала назву Коростенської волості. З 1921 року входила до складу Коростенського повіту.

Адміністративний устрій

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 13 сільських громад. Населення — 11777 осіб (5839 чоловічої статі та 5939 — жіночої), 433 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	9035	6781
Приватної власності	24908	11299
Казенної власності	1	—
Іншої власності	381	165
Загалом	34325	18245

Основні поселення волості:

• Іскорость пол. Iskorość^[2]  — колишнє власницьке містечко при річці Уж за 41 версту від повітового міста, 804 особи, 75 дворів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, 2 постоялих двори, постоялий дім, 4 лавки, водяний млин. За 1 версту-цегельний завод. За 4 версти — село різночинців Пашини із православною церквою, постоялим будинком і 3 водяними млинами. За 12 верст — село різночинців Давидки із 547 жителями та постоялим будинком. За 22 версти — село різночинців Горщик із 479 жителями та школою.
• Бехи — колишнє власницьке село при річці Откасувка, 107 осіб, 13 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
• Білошиці — колишнє власницьке село при струмку Зміївка, 98 осіб, 13 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, лавка.
• Вигів — колишнє власницьке село при річці Могилянка, 60 осіб, 7 дворів, православна церква.
• Могильне — колишнє власницьке село при річці Уж, 500 осіб, 64 двори, православна церква, поштова станція, постоялий будинок.
• Чолівка — колишня власницька слобода при річці Уж, 50 осіб, 8 дворів, старообрядницький молитовний будинок, постоялий двір, водяний млин, сукновальня.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Стаття Iskorość у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)