Соціалістична Конституція КНДР (кор. 조선민주주의인민공화국 사회주의헌법), Кімірсенівсько-кімченірівська конституція (김일성—김정일헌법, до 2012 року Кімірсенівська конституція, 김일성헌법) — головний закон Корейської Народно-Демократичної Республіки.
Як пише японський історик Н. Сімотомаї в монографії «Кім Ір Сен і Кремль: Північна Корея епохи холодної війни (1945-1961 рр.): Видання МГИМО-Университет», 2009 на сторінках 82-84, проект конституції майбутньої КНДР обговорювалося в Москві з участю Й. В. Сталіна, В. М. Молотова і майбутнього першого посла СРСР в КНДР Т. Ф. Штикова. Перша Конституція була прийнята в КНДР8 вересня1948 року. У ній, зокрема, столицею КНДР проголошувався Сеул (фактично непідконтрольний північнокорейському народу)[1], були встановлені основи державного устрою. У 1954 і 1955 роках до Конституції були внесені зміни[2].
У статті 156 Конституції наводиться перелік джерел права КНДР. Зокрема, до них віднесені: 1) Конституція, 2) закони, постанови та рішення Верховного народного зібрання, 3) накази голови національної комісії оборони, 4) рішення і директиви національної комісії оборони, 5) декрети, рішення і директиви Президії Верховного народного зібрання, 6) рішення та директиви Кабінету[5].
Зміни 2009 року
У вересні 2009 року з'явилися повідомлення, що КНДР переглянула свою Конституцію. Зокрема, з неї було виключено згадку про комунізм [6]. Також вперше в Конституції були відображені повноваження
Кім Чен Іра як глави держави: до статті 100 було внесено положення про те, що «голова Державного комітету оборони є вищим керівником Корейської Народно-Демократичної Республіки»[7].
Зміни 2012 року
Поправка до конституції була внесена на сесії Верховних Народних Зборів КНДР у квітні 2012 року.