Кельнський університет

Кельнський університет
50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555556° пн. ш. 6.9286111111111° сх. д. / 50.928055555556; 6.9286111111111
Типгромадський університет[2]
видавець відкритого доступу[d][3]
LIR[4] і повний університетd
Країна Німеччина[3]
Засновано1388/1919 (закритий з 1798 до 1919)
РекторАксель Фраймут
Студентів45606 (зима 2012/13) [1]
Співробітників621 осіб (грудень 2021)[5]
Професорів482[1]
Членство у
  • Німецька дослідницька мережаd[7], German Rectors' Conferenced[6], Deutscher Dialogmarketing Verbandd[8], German University Sports Federationd[9], Асоціація університетів Європи[10], Informationsdienst Wissenschaftd[11], UFA / DFH / FGU[12], RIPE NCC[4], arXiv.org[13], German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[14], Geoverbund ABC/Jd[15] і ORCID[d][16]
    • Складається зCologne University Archived, University and City Library of Cologned, Q105094247?, Q110517319?, Q117813225? і Q124021050?
    ВипускникиКатегорія:Випускники Кельнського університету
    Штаб-квартираQ127699285?
    АдресаКельн, Albertus-Magnus-Platz, 50923 Köln
    Сайтuni-koeln.de
    Мапа
    CMNS: Universität zu Köln у Вікісховищі


    Ке́льнський університе́т (нім. Universität zu Köln) — найбільший вищий навчальний заклад у Кельні, заснований в 1388 році. Кельнський університет посідає третє місце серед німецьких вузів за кількістю студентів (після Мюнхенського та Гагенського).

    Історія

    Старий університет

    Кельнський університет

    Кельнський університет було засновано 21 травня 1388 року. Він став четвертою вищою школою Священної Римської імперії після Карлового університету в Празі, Віденського та Гейдельберзького університетів. Свідоцтво про заснування було підписане Папою Римським Урбаном VI в Перуджі. Уже в січні 1389 року для перших семисот студентів розпочалися лекції.

    Пам'ятник Фердинанду Францу Вальрафу в Кельні

    28 квітня 1798 року Кельнський університет було закрито, після того, як ректор Фердинанд Франц Вальраф і всі професори відмовилися принести присягу Першої французької республіці, пояснивши це необхідністю зберегти незалежність вузу. Проте, в 1799 році Вальраф присягнув Франції і був призначений викладачем так званої " Центральної школи ", спадкоємиці закритого університету. На цій посаді йому вдалося заховати від французів і таким чином врятувати безліч творів мистецтва. Велика частина його колекції знаходиться в музеї Вальрафа-Ріхарда.

    Новий університет

    Протягом всього XIX століття спроби відновити закритий університет залишилися безуспішними. 29 травня 1919 року бургомістр Кельна Конрад Аденауер підписав постанову про відкриття нового університету. У жовтні 1929 року почалося будівництво головного корпусу на площі Альберта Великого.

    Університет сьогодні

    Організація

    Університет складається з шести факультетів:

    • Економіка і соціологія
    • Медицина
    • Право
    • Філософія
    • Математика та природничі науки
    • Гуманітарні науки

    У 2005 році у вузі навчалися більше п'яти тисяч іноземних студентів (близько 11 %). Більшість приїжджих студентів (нім. Bildungsausländer — людина, що одержала атестат зрілості поза Німеччиною) родом зі Східної Європи та Китаю.

    Витрати університету склали понад 357 мільйонів євро в 2007 році.[1]

    Персоналії

    Пам'ятник Альберту Великому перед входом до головного корпусу університету

    Знамениті викладачі

    Знамениті випускники

    Примітки

    1. ↑ а б в http://verwaltung.uni-koeln.de/stabsstelle01/content/statistik/zahlen_daten_fakten/e637/Facts_and_Figures_2008[недоступне посилання з серпня 2019]. pdf
    2. ↑ https://www.mkw.nrw/hochschule-und-forschung/studium-und-lehre/ueberblick-hochschulen-nrw
    3. ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
    4. ↑ а б https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.uni-koeln.html
    5. ↑ https://strategy.uni-koeln.de/strategisches_controlling__informationsmanagement/zahlen_i_daten_i_fakten/index_ger.html
    6. ↑ а б в https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
    7. ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
    8. ↑ https://www.ddv.de/universitaet-zu-koeln.html
    9. ↑ https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
    10. ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
    11. ↑ https://idw-online.de/de/institution19
    12. ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    13. ↑ Our Members / Tier 4
    14. ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
    15. ↑ http://www.geoverbund-abcj.de/geoverbund/EN/Home/about_us/network/network_node.html
    16. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    17. ↑ Presidency of the Hellenic Republic <! - Заголовок долучено ботом -->. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 7 вересня 2010.

    Література

    • Erich Meuthen: Kölner Universitätsgeschichte, Band I: Die alte Universität. 1988. ISBN 3-412-06287-1.
    • Bernd Heimbüchel und Klaus Pabst: Kölner Universitätsgeschichte, Band II: Das 19. und 20. Jahrhundert. 1988. ISBN 3-412-01588-1.
    • Erich Meuthen (Hrsg.): Kölner Universitätsgeschichte, Band III: Die neue Universität — Daten und Fakten. 1988. ISBN 3-412-01688-8.
    • Ernst Heinen: Bildnerhochschule und Wissenschaftsanspruch. Lehrerbildung in Köln 1946—1965 (Studien zur Geschichte der Universität zu Köln Band 16). Böhlau Verlag, Köln, Weimar, Wien 2003. Rezension von Leo Haupts. In: Geschichte in Köln. Zeitschrift für Stadt — und Regionalgeschichte. Band 53. Dezember 2006. S. 212—214: Buchbesprechungen.
    Головний корпус університету на площі Альберта Великого

    Див. також

    Джерела

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кельнський університет

    Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!