Кегель, кегль — основна розмірна характеристика шрифту, позначають числом, одиниця вимірювання — типографський пункт, квадрат. Кегель — висота площадки, на яку покладають літери разом із пропуском, які забезпечують при наборі прямий рядок та нормальний інтерліньяж, тому кегель не є висотою знаку (літери) в чистому вигляді. Термін німецького походження (Kegel), його англомовний аналог (type size) не є точним.
Історія шрифтів сягає XVI сторіччя, коли почався розвиток книгодрукування. В XVIII столітті основою для створення одиниці вимірювання кегеля став розмір шрифту, яким у 1465 році Петер Шефер надрукував перше видання Цицерона (книга «Про обов'язки»).
Американське книгодрукування з 1886 року використовує одиницю, що дорівнює 0,3515 мм. Для розрізнення з європейським пунктом, її називають пойнт. В СРСР була спроба переглянути значення пункту, «округлити» до 0,375 мм, однак її реалізації завадила війна. Наприкінці 1980 років американська компанія Adobe внесла на цей час останню корективу в значення одиниці вимірювання кеглів: 1 пункт дорівнює 1/72 англійського дюйма (25,4 мм), тобто 0,352777….мм. Таким чином, англо-американську систему вимірювання шрифтів використовують в усіх комп'ютерних програмах верстки та дизайну.
Шрифти від 3 до 12 пунктів називаються текстовими, від 14 до 64— заголовковими, а від 72— плакатними.
Ще в часи металевого набору виникли назви кеглів різного розміру: