PROFILBARU.COM

Карл Корш
Карл Корш
нім. Karl Korsch
Західна філософія
	Карл Корш (фото 1930-х)
Народження	15 серпня 1886; Тоштедт
Смерть	21 жовтня 1961 (75 років); Белмонт
Громадянство (підданство)	Німеччина
Знання мов	німецька;
Ім'я при народженні	Karl Korsch
Діяльність	політик, есеїст, викладач університету, правник;
Викладав	Єнський університет і Університет штату Вашингтон
Школа / Традиція	Марксизм
Основні інтереси	діялєктична метода, ідеолоґія, філософія
Вплинув	Бертольд Брехт, Франкфуртська школа
Alma mater	Єнський університет і Женевський університет
Літературний напрям	континентальна філософія
Зазнав впливу	Геґель, Лєнін, Маркс;
Визначний твір	Marxism and Philosophyd;
Історичний період	Філософія XX століття
Посада	депутат Рейхстагу Веймарської республікиd
Партія	Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з	Hedda Korschd
Діти	Escalona Sibylle K Sibylle Korsch)d;
	Карл Корш у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корш.

~~|box_width=~~

Карл Корш (нім. Karl Korsch; 15 серпня 1886, Тоштедт — 21 жовтня 1961, Белмонт, штат Массачусетс) — німецький революціонер, теоретик марксизму, один з основоположників «західного марксизму».

Життєпис

Виходець із родини «середнього класу», Корш вивчав право, економіку та філософію в Йєні, Берліні та Женеві. Здобувши ступень доктора права, 1912-1914 рр. він провів в Анґлії, де вдосконалював своє знання анґлійської мови та міжнародного права. Перша світова війна (1914-1918) повернула його до Німеччини. Чотири роки він служив в армії, був на фронті, але зброю до рук не брав. По закінченню війни Корш вступив до лав Незалежної Соціял-Демократичної Партії Німеччини. Після злиття незалежних соціял-демократів і німецької компартії 1921 року Корш став комуністом і представляв компартію у Тюрінґському парляменті. У 1924-1928 був депутатом Німецького Райхстаґу.

У першій половині 1920-х Корш багато писав на політичні й теоретечні теми, виступаючи аґітатором робітного руху, працював редактором теоретичного орґану компартії «Інтернаціонал». 1923 року вийшла його найвідоміша книжка «Марксизм і філософія». Коршове невдоволення чимдалі більшим опортунізмом III (Комуністичного) Інтернаціоналу призвело до конфлікту, що 1926 року закінчився виключенням з партії. З 1928 Корш співпрацював з невеличкими лівими ґрупами, продовжував писати, їздив з лєкціями по Європі, підготував нове видання 1-го тому Марксового «Капіталу» з власною передмовою.

З приходом до влади Гітлера Корш був змушений покинути Німеччину, переїхавши спочатку до Англії, потім до Данії, а згодом до США. В Англії він написав книжку «Карл Маркс», що вийшла 1938 року в серії, присвяченій сучасним соціолоґам. В США Корш викладав і поглиблював знання Марксової теорії, що під кінець життя призвело його до переконання у необхідності подолати марксизм. Останні роки життя були захмарені важкою психічною хворобою.

Ідейна спадщина

«Марксизм і філософія»

Нарис «Марксизм і філософія» є найвагомішим внеском Корша у розвиток революційної теорії. В ньому він заявляв про необхідність переосмислити весь розвиток марксизму, починаючи від німецької ідеалістичної філософії, як продукту конкретної історичної епохи.

За Коршем, марксизм пережив три великі етапи: народження як філософська система (1843-1848); розпад на політекономію, політику й ідеолоґію (1848-1900); перетворення на «науковий соціялізм» без безпосереднього зв’язку з політичною боротьбою (після 1900). Корш виступив проти представлення історичного матеріялізму як «позитивної науки», що її не обов’язково пов’язувати з боротьбою пролєтаріяту і що з неї — для цілей «об’єктивного дослідження» — можна вилучити найважливішу її складову — клясову боротьбу. Попри протиставлення «наукового соціялізму» «утопічному соціалізму», що закріпилося у II (Соціялістичному) Інтернаціоналі, марксизм не є наукою в буржуазному розумінні цього слова. Марксова система покликана не збагатити буржуазну філософію, історію чи соціолоґію новими відкриттями, а критикувати буржуазну теорію і практику з метою викриття їх невідповідності одна одній і пошуку шляхів радикальної зміни матеріяльних умов життя та суспільних відносин.

Це не означає, що філософією взагалі та філософскою складовою марксизму зокрема треба нехтувати. Навпаки — зміна світу є і теоретичною і практичною. Боротьба проти буржуазного суспільства є також і філософською боротьбою. Проте вона — аби грати свою важливу ролю — не повинна відокремлюватися від практики перетворення світу.

Марксизм як ідеолоґія

Коршева переоцінка відносин між марксизмом і філософією «виросла» не з абстрактного інтересу до філософії, але стала теоретичним продовженням нового революційного руху, започаткованого війною та революцією. Революційний рух в Європі, що розпочався з Російської революцією, бачив себе продовжувачем «автентичного» марксизму. Революційний рух боровся під гаслом «Вся влада радам!», що виражало волю клясово свідомого пролєтаріяту покласти край капіталістичному суспільству. Навіть якщо в Росії між ідеєю рад і її практичним втіленням, писав Корш в «Історії марксистської ідеолоґії в Росії» (1932), з самого початку утворилася прірва, це ще не означає, що слід ухилятися від революційних рішень в економічно недозрілих країнах, якщо політично вони до таких рішень дозріли. Адже якби пролєтарська революція перемогла на Заході, вона могла би створити умови для соціялістичного розвитку в нерозвинених країнах.

Одначе 1921 року європейська революційна хвиля почала вщухати, і контрреволюції на Заході судилося вплинути на характер Російської революції та сприяти її переродженню на один з елєментів міжнародної контрреволюції. За іронією історії більшовицький режим зміг втриматися при владі тільки через втілення того, що він ідеолоґічно заперечував, — через розвиток капіталістичного способу виробництва. Оскільки такий розвиток не був метою більшовиків від самого початку, революційна мета тепер набувала вигляду ідеолоґічної цілі, відокремленої від економічної дійсности. Що в инших країнах здійснила буржуазія, себто нагромадила капітал шляхом «первісної акумуляції» й експлоатації пролєтаріяту, тепер випало зробити російським марксистам. Що це здійснювали без відмови від марксистської ідеолоґії, не має, вважав Корш, нікого дивувати, адже і за капіталізму пануюча ідеолоґія не відображає дійсного стану речей, а тільки маскує їх. В тому власне функція ідеолоґії — покривати та виправдовувати неприйнятну суспільну практику; ось чому ще Маркс і Енґельс називали ідеолоґію «хибною свідомістю».

Марксистська критика марксизму

Той факт, що «ортодоксальний марксизм» міг слугувати капіталістичній революції, за Коршем, свідчить за те, що і марксизм — у тому вигляді, як його розвивали Маркс і Енґельс — не зміг звільнитися від своєї буржуазної спадковости. Саме те, що в марксистській теорії і практиці часто виглядало як антибуржне, виявилося таким, що його легко пристосувати до капіталістичного способу продукції. Шлях до соціялізму привів до капіталізму нового типу («державного капіталізму»). В цьому пункті критика Коршем «ортодоксії» перейшла у критику самого марксизму. На противагу тим, хто в такій ситуації квапився відмовитися від марксизму, Корш зазначав, що Марксова аналіза капіталістичного суспільства зберігає свою цінність, адже жодна із суспільних проблєм, що турбували світ за Маркса, не зникла. Не зник і пролєтаріят — його чисельність навпаки зростає по всій планеті слідом за капіталістичною індустріалізацією раніше нерозвинених країн. Якщо у марксистській теорії є якісь упущення чи якщо марксизм сьогодні зазнає поразки як суспільний рух, цей неуспіх вимагає не відмови від марксизму, а марксистської критики марксизму.

Основні твори

Що таке соціялізація? (Was ist Sozialisierung?, 1919)
Марксистська діялєктика (Die Marxsche Dialektik, 1923)
Марксизм і філософія (Marxismus und Philosophie, 1923)
Про матеріялістичну діялєктику (Über materialistische Dialektik, 1924)
Лєнін і Комінтерн (Lenin und die Komintern, 1924)
10 років клясової боротьби в Совітській Росії (10 Jahre Klassenkämpfe in Sowjetrussland, 1927)
До історії марксистської ідеолоґії в Росії (Zur Geschichte der marxistischen Ideologie in Russland, 1932)
Переосмислення головних принципів марксизму (Leading Principles of Marxism: A Restatement, 1937)
Карл Маркс (Karl Marx, 1938)
Робітнича боротьба з фашизмом (The Workers' Fight against Fascism, 1941)
Недоґматичний підхід до марксизму (A Non-Dogmatic Approach to Marxism, 1946)
Десять тез про марксизм сьогодні (Ten Theses on Marxism Today, 1950)

Література

Книжки

Карл Корш. Марксизм и философия. — Ленинград—Москва: «Книга», 1924.(рос.)
Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
Michael Buckmiller (ed.), Zur Aktualität von Karl Korsch, Frankfurt am Main: Europäische Verlagsanstalt, 1981.(нім.)
Douglas Kellner (ed.), Karl Korsch: Revolutionary Theory, Austin: University of Texas Press, 1977.(англ.)
Karl Korsch, Gesamtausgabe, 9 Bde. Hannover: Offizin Vlg., 1980-2001.(нім.)
Karl Korsch, Karl Marx, London: Chapman & Hall, New York: John Wiley & Sons, 1938.(англ.)
Karl Korsch, Marxismus und Philosophie, C. L. Hirschfield, Leipzig, 1923.(нім.)
Karl Korsch, Three Essays on Marxism, New York: Monthly Review Press, 1971.(англ.)
Giuseppe Vacca, Lukács o Korsch? (Dissensi, 25), De Donato, Bari 1969.(італ.)
Wolfgang Zimmermann, Korsch zur Einführung, Hannover: Soak, 1978.(нім.)

Статті

Р. Тиса. Корш Карл // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 334.
Richard Albrecht, "Die Kritik von Korsch an Pannoekoek", in Das Argument, Jg. 14, Nr. 74, 1972, S. 586–625.(нім.)
Michael Buckmiller, "Marxismus als Realität. Zur Rekonstruktion der theoretischen und politischen Entwicklung von Karl Korsch", in Claudio Pozzoli (hrsg.), Jahrbuch Arbeiterbewegung, Band 1: Über Karl Korsch, Fischer, Frankfurt am Main 1973, S. 15–85.(нім.)
Heinz Brüggemann, "Bert Brecht und Karl Korsch, Fragen nach Lebendigem und Totem im Marxismus", in Jahrbuch Arbeiterbewegung, Band 1, S. 177–188.(нім.)
Karl Korsch, "Leading Principles of Marxism: A Restatement", in Marxist Quarterly, vol. 1, no. 3, October-December, 1937, pp 356–378.(англ.)
Paul Mattick, "The Marxism of Karl Korsch", in Survey, No. 53 (October 1964), pp. 86–97.(англ.)